ТЕРНАВСЬКА В.М., Концепція державного суверенітету в аспекті глобального інформаційного простору (ст. 80-89)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.4(39).248794

УДК 321.011:342

ТЕРНАВСЬКА В.М.,
кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Київського регіонального центру НАПрН України.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2102-619X. 
 
Анотація. Стаття присвячена визначенню природи інформаційного суверенітету та його значення для процесу незалежного державотворення через призму парадигми інформаційного суспільства. Досліджуються різні методологічні аспекти поняття “інформаційний суверенітет”. Аналізується співвідношення категорій “державний суверенітет” та “інформаційний суверенітет”. Робиться висновок, що інформаційний суверенітет не є самостійною категорією конституційного права, разом з тим, концепція державного суверенітету потребує модернізації шляхом інтеграції класичних та нових інформаційних правомочностей держави, характерних для глобалізованого інформаційного світу.
Ключові слова: державний суверенітет, інформаційний суверенітет, національні інтереси, національна безпека, суверенноздатність, конституційно-правова політика.
Summary. The article is dedicated to defining the nature of information sovereignty and its significance for the process of independent state-building through the prism of the information society paradigm. Various methodological aspects of the concept of “information sovereignty” are studied. The ratio of the categories “state sovereignty” and “information sovereignty” is analyzed. The conclusion is made that the information sovereignty is not an independent category of constitutional law, however, the concept of state sovereignty needs to be modernized by integrating the classical and new information authority of the state, which are characteristic of the globalized information world.
Keywords: state sovereignty, information sovereignty, national interests, national security, sovereignability, constitutional and legal policy.
Анностация. Статья посвящена определению природы информационного суверенитета и его значения для процесса независимого государственного строительства сквозь призму парадигмы информационного общества. Исследуются различные методологические аспекты понятия “информационный суверенитет”. Анализируется соотношение категорий “государственный суверенитет” и “информационный суверенитет”. Делается вывод, что информационный суверенитет не является самостоятельной категорией конституционного права, однако концепция государственного суверенитета нуждается в модернизации путем интеграции классических и новых информационных правомочий государства, характерных для глобализованного информационного мира.
Ключевые слова: государственный суверенитет, информационный суверенитет, национальные интересы, национальная безопасность, суверенноспособность, конституционно-правовая политика.
 
 
     Постановка проблеми. Сучасний глобалізований світ динамічно розвивається у новій парадигмі інформаційного суспільства. Стрімкий розвиток національних економік та культури, створення нових глобальних форм врядування, плідна співпраця держав у сфері міжнародної безпеки стали можливими завдяки новим технологічним можливостям та поширенню мережі Інтернет. Інтеграція сучасних інформаційних технологій створює умови для виникнення як локальних, так і національних кіберфізичних систем,  що передбачають  впровадження в процеси управління елементів...