|
Постановка проблеми. Розвиток світових інформаційно-технологічних процесів активно впливає на формування інформаційного суспільства України. У зв’язку з цим є досить актуальним дослідження нового понятійного апарату практики правовідносин та визначення його співвідношення з їх системними складовими. У зв’язку з цим виникає потреба з’ясування змісту об’єктного складу в інформаційній сфері та відображення цього у нормативно-правових актах нашої держави.
Окремі інституційні положення об’єктного складу в інформаційній сфері знайшли відображення у працях окремих дослідників. Серед них можна відзначити таких, як І. Арістова [1], І. Бачило [ 6] К. Бєляков [2], В. Цимбалюк [3-5] та інші.
У кожній публікації, пов’язаній з проблематикою інформаційного законодавства висвітлюються певні аспекти щодо розуміння об’єкта права, об’єкта правовідносин, предметної реалізації норм, правил поведінки різних суб’єктів для задоволення їх потреб та інтересів у різних напрямках, видах інформаційної діяльності. Але, незважаючи на це, чимало теоретичних і практичних питань, на сам перед тих, що стосуються систематизації законодавства за об’єктною складовою в інформаційній сфері, розглядаються авторами фрагментарно. Це потребує вивчення практики, узагальнення, вироблення консенсусу на рівні концептуального підходу.
Окремі результатів досліджень, які стосуються інформаційної сфери, були відображені у ряді публікацій автора цієї статті [6-9].
Метою статті є висвітлення окремих основних положень об’єктної складової в інформаційній сфері, зокрема розуміння ієрархії об’єктів за видовими ознаками, що має відображення у нормативно-правових актах України…
|
