|
|
Анотація. Статтю присвячено дослідженню сутності та ознак інформаційної культури особистості і з’ясуванню її ролі у сфері правового регулювання суспільних відносин у державі. Методологія дослідження феномену інформаційної культури особистості базується на положеннях загальнонаукового діалектичного методу наукового пізнання. Крім того, для повного та ґрунтовного розкриття теми статті використані формально-юридичний та формально-логічний методи. Обґрунтовано, що найголовнішим чином на розвиток такої культури у сучасний період впливають внутрішні чинники (зокрема додержання принципів законності, верховенства права і захист прав людини) та зовнішні загрози безпеці людини та громадянина всередині держави. Доведено, що інформаційну культуру у вузькому сенсі можна трактувати як оптимальні способи обміну даними, інформацією та подання їх зацікавленому споживачу для вирішення теоретичних і практичних завдань, а також як механізми вдосконалення системи навчання, підготовки людини до ефективного використання інформаційних засобів та інформації. До основних елементів інформаційної культури належать наступні: а) комунікативний (культура спілкування); б) лексичний (культура письма і оформлення ділової документації, мовна культура); в) інтелектуальний (культура науково-дослідної і розумової діяльності); г) інформаційно-правовий; світоглядний та моральний. Всі вказані елементи інформаційної культури особистості взаємопов’язані і взаємозумовлені. Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства особливої актуальності набула тематика захисту персональних даних, яка вийшла на новий рівень. Аргументується, що в майбутньому перспективним механізмом захисту персональних даних в інформаційній сфері буде використання технологій Blockchain, що дозволить забезпечити надійну синхронізацію і безпеку даних, унеможливить їх зміну в результаті зовнішнього втручання. Запропоновано інформаційну культуру особистості трактувати як відображення комплексу матеріально-інтелектуальних цінностей людини, що дозволяють ефективно застосовувати різноманітні способи роботи з інформацією, в тому числі бути учасником інформаційних правовідносин. У подальшому перспективним дослідженням у сфері інформаційної культури особистості стане розробка структури цієї категорії та її взаємозв’язок з іншими правовими категоріями галузі інформаційного права. Особливо важливе питання, що потребуватиме правового врегулювання, стане сфера і технології застосування штучного інтелекту як феномену, який не лише допоможе здійснити квантовий стрибок у сфері медицини, науки, освіти, а й несе собою великі ризики у сфері безпеки.
Ключові слова: інформація, інформаційна культура, інформаційне суспільство, інформаційна безпека, гібридна війна, пандемія…
|
