© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.2(17).272906
УДК 343.97
Василишин В.О.,
|
голова Броварського міськрайонного суду Київської області, суддя
|
||
|
|||
Постановка проблеми. Організація Об’єднаних Націй визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці людства. Подальше поширення терористичної загрози обумовлюється процесами, що тривають, світової глобалізації, інтернаціоналізації, а також підвищенням рівня міжнародної злочинності.
У Концепції боротьби з тероризмом, схваленій Указом Президента України від 25.04.13 р. № 230, зазначається, що Україна поділяє стурбованість світової спільноти щодо таких глобальних загроз людству, як поширення тероризму, у тому числі пропаганда терористичної ідеології, застосування терористичних методів для досягнення злочинної мети [1]. У цій Концепції поширення ідей тероризму через мережу Інтернет, розповсюдження інструктивних матеріалів щодо технології виготовлення саморобних засобів ураження і тактики вчинення терористичних актів визнано одним з чинників, який може стати підґрунтям для підвищення рівня терористичної загрози в Україні.
Аналіз останніх досліджень. Науковий аналіз різноманітних проявів тероризму, у т.ч. пропаганди тероризму, відображено у наукових працях В.Ф. Антипенка, Ю.М. Антоняна, В.О. Глушкова, С.У. Дікаєва, В.П. Ємельянова, М.П. Кирєєва, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, Б.Д. Леонова, В.В. Лунеєва, О.Г. Семенюка та ін.
Метою статті є визначення основних підходів до розуміння пропаганди тероризму в сучасних умовах.
Виклад основного матеріалу. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” поняття “терористична діяльність” охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильство над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму [2]. Отже, законодавець визначає пропаганду і поширення ідеології тероризму одним з проявів терористичної діяльності.
Перш ніж аналізувати поняття “пропаганда тероризму”, спробуємо з’ясувати зміст терміну “пропаганда”. Спочатку звернемося до етимології цього терміну.
|
© Державна наукова установа “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, 2021
Ми будемо Вам вдячні, якщо при використанні матеріалів сайту Ви зробите посилання на сайт ДНУ ІІБП НАПрН України.
01024, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 3
тел/факс (044) 235-22-90
E-mail: pravo@ippi.org.ua
WWW: ippi.org.ua