ВРОНСЬКА Т.В., Інформаційно-психологічні операції радянських спецслужб 1920-х рр.: теоретичні та історико-правові аспекти (стор. 137-145)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2016.1(16).272862

УДК 93:32.019.5

Вронська Т.В.,
доктор історичних наук, старший науковий співробітник
 
 
Анотація. У статті здійснений теоретико-історичний екскурс у 20-ті роки ХХ століття та проаналізовані окремі положення нормативних документів радянських спецслужб і концептуальні погляди деяких теоретиків на застосування різних методів інформаційно-психологічних операцій  у діяльності розвідки та контррозвідки.
Ключові слова: розвідка, контррозвідка, інформаційно-психологічні операції, легендування, маніпуляція, провокація, дискредитація, компрометація, дестабілізація, дезорганізація, розпалювання політичної, національної ворожнечі, сепаратизм.
Аннотация. В статье осуществлен теоретико-исторический экскурс в 20-е годы ХХ века, проанализированы отдельные положения нормативных документов советских спецслужб и концептуальные взгляды некоторых теоретиков на применение различных методов информационно-психологических операций в практической деятельности разведки и контрразведки.
Ключевые слова: разведка, контрразведка, информационно-психологические операции, легендирование, манипуляция, провокация, дискредитация, компрометация, дестабилизация, дезорганизация, разжигание политической, национальной вражды, сепаратизм.
Summary. The article provides theoretical and historical overview of the period od 1920s and analysis of the individual provisions of regulations of Soviet intelligence and conceptual views of some theorists with regard to use of different methods of information and psychological operations in intelligence and counterintelligence activities.
Keywords: intelligence, counterintelligence, information and psychological operations, legendizing, manipulation, provocation, defamation, compromise, destabilization, disruption, inciting political and ethnic hatred, separatism.
 
 
       Постановка проблеми. Нинішня надскладна ситуація у державі, спричинена агресією Російської Федерації проти України, змусила вище керівництво держави, очільників силових структур й інших інституцій замислитися (переглянути) концептуальні безпекові засади, в т.ч. і в інформаційній сфері. Абсолютно очевидною є необхідність системного та всебічного підходу до її удосконалення, уточнення пріоритетів, а також вивчення історичного досвіду спецслужб, в т.ч. і радянських, у проведенні інформаційно-психологічних операцій. Не менш цікавим та повчальним видається ознайомлення з їх теоретичною та історико-правовою спадщиною, яка набула сьогодні нового звучання.
        Принагідно слід зазначити, що дотепер не підготовлено узагальнюючої праці з проблеми інформаційно-психологічних операцій, здійснюваних загальнодержавними радянськими спецслужбами у різні періоди їх існування. Абсолютна більшість дослідників звертається до відповідного досвіду часів військового протиборства. Тим часом поза увагою залишається аналіз спецоперацій розвідки й контррозвідки, а серед них й тих, які іменувалися “фіктивно-провокативними” (з використанням таких методів як легендування, маніпуляція, дискредитація, компрометація тощо). До означених аспектів так чи інакше, здебільшого побіжно, зверталися у своїх працях дослідники, які висвітлювали історію інформаційних воєн та інформаційно-психологічних операцій [1].