|
Постановка проблеми. Сучасній людині доводиться жити у потужному інформаційному потоці, у якому фрагменти необхідної інформації змішані із масою повідомлень низької якості та спробами вплинути на поведінку людей таким чином, щоб вони голосували за певних політиків, надавали перевагу певним товарам та послугам чи долучались до певних інших соціальної активності.
Сприйнятливість людської психіки до подібних спроб маніпуляції була предметом досліджень таких учених, як Н. Брекке Ф. Гейз, Г. Грачов, Є. Доценко, Ж. Еллюль, Р. Крісті, Р. Петті, І. Панарін, Н. Савінова, Т. Уілсон та інших. При цьому одним із важливих факторів ефективності прийомів маніпуляцій суспільною думкою є той факт, що вони апелюють до автоматизованих неконтрольованих процесів пізнавальної діяльності, що за своєю природою властиві людській психіці.
Існує ряд типових когнітивних помилок, що є побічним продуктом в цілому ефективної системи, заснованої на взаємодіях як автоматизованих, так і контрольованих процесів обробки інформації. Специфічні особливості функціонування когнітивного апарату у певних ситуаціях створюють умови для так званого феномену ментального забруднення. Т. Уілсон та Н. Брекке вводять поняття “ментальні забруднювачі” для опису факторів, що сприяють набуттю небажаних суджень, емоцій чи поведінки завдяки процесам обробки інформації, що є несвідомими чи неконтрольованими. Небажаність у даному випадку означає, що особа під час формування судження не бажала б піддаватись впливу несвідомих автоматизованих процесів [10, c. 117].
Метою статті є огляд несвідомих когнітивних викривлень, що сприяють негативному впливу ментальних забруднювачів, поширених у сучасному інформаційному середовищі, на психіку людини.
Виклад основного матеріалу. Сучасні прийоми маніпуляцій свідомістю людини використовують цілий ряд ефектів когнітивних викривлень, таких, як тенденція первісного сприйняття твердження як достовірного, схильність до автоматичної категоризації соціального середовища, підтверджувальне упередження та інші.
|
