ЮДКОВА К.В., ЧЕРНИШИНА Г.Г., Класифікація інформаційних систем (ст. 92-98)

ЮДКОВА К.В.,

 

ЧЕРНИШИНА Г.Г.,

аспірант НДІІП НАПрН України, кафедра інформаційного права та права інтелектуальної власності НТУУ “КПІ”

Навчально-науковий центр інформаційного права та

правових питань інформаційних технологій ФСП НТУУ “КПІ”

 

 

       Постановка проблеми. Термінологічна однозначність, єдність та конкретизація визначень в юриспруденції в окремих випадках може мати вирішальне значення в процесі прийняття рішень щодо обрання типу правового регулювання відповідних суспільних відносин. Однак, не меншого значення набуває правильність віднесення певного об’єкта до того чи іншого виду, відповідної групи за наявних родових ознак. Правильна класифікація об’єктів надає можливість суб’єкту пізнання або законодавцю відповідно вірно визначити основні, константні та неосновні ознаки, встановити необхідну міру, вид та форму правового регулювання. Проте, на жаль, інформаційні системи не мають чіткого та однозначного визначення та класифікації їх видів.

       Метою статті є оцінка основних підходів до класифікації видів інформаційних систем.

       Виклад основного матеріалу. Розвиток та формування інформаційних систем можна охарактеризувати в декілька етапів формування. Початком створення інформаційних систем вважають 1950-ті роки, які на той час мали назву “автоматизовані системи управління” (далі – АСУ) та призначались для автоматизації управління підприємствами за допомогою великих електронних обчислювальних машин (далі – ЕОМ) та централізованій обробки інформації (даних). Вони обмежувались розв’язуванням певних функціональних управлінських задач, зокрема задач бухгалтерського обліку. Для кожної такої задачі готувались дані, створювалась математична модель і розроблялось програмне забезпечення. Крім процедур безпосереднього розв’язування задачі до програм вносились процедури формування та ведення необхідного інформаційного фонду.

        Період інформаційних систем 2-го етапу припадає на 1980-ті роки. В основу таких систем покладено концепцію централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спеціального програмного продукту обслуговує прикладні програми. Тобто, забезпечувалось колективне використання даних. Згідно з цим системи другого покоління називали, зокрема, “Управлінські (адміністративні) ІС” (Management Information System).