Засідання Президії Національної академії правових наук України

5 березня 2013 року відбулося засідання Президії НАПрН України, в ході якого було розглянуто актуальні питання діяльності Академії.

Зокрема, в ході засідання Президії розглянуто такі питання:

– взято до відома повідомлення Президента Національної академії правових наук України академіка НАН України і НАПрН України Тація В.Я. «Про основні підсумки діяльності Національної академії правових наук України у 2012 році» та доручено доповісти їх на Загальних зборах Академії;

– схвалено «Звіт про використання бюджетних коштів Національною академією правових наук України у 2012 році» і рекомендовано затвердити його Загальним зборам Академії;

– взято до відома інформацію начальника відділу зв’язків з державними органами та міжнародними організаціями НАПрН України академіка НАПрН України Скрипнюка О.В. «Про стан наукового забезпечення Національною академією правових наук України роботи Конституційної Асамблеї та її комісій»;

– заслухано звіт академіка-секретаря Відділення цивільно-правових наук НАПрН України Кузнєцової Н.С. про результати діяльності відділення у 2012 році;

– заслухано інформацію директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України члена-кореспондента НАПрН України Орлюк О.П. та рекомендовано до використання «Методичні рекомендації щодо відображення питань інтелектуальної власності у договорах на виконання науково-дослідних та/або дослідно-конструкторських і технологічних робіт та договорах про науково-технічне співробітництво»;

– схвалено запропоновані керівником наукового організаційного відділу апарату Президії Академії членом-кореспондентом НАПрН України Ярмишом О.Н. концептуальні підходи щодо створення й діяльності «Музею історії української правничої думки» та ін.

В ході засідання президії також було заслухано доповіді директора НДІІП НАПрН України, члена-кореспондента НАПрН України Пилипчука В.Г. з таких питань:

1) про результати виконання науково-дослідної роботи «Методологія кодифікації інформаційного законодавства», завершеної в грудні 2012 року. У вказаній доповіді, зокрема, зазначалося, що результати НДР використовувались:

– в ході опрацювання і наукового супроводження ухвалення Верховною Радою України законів «Про захист персональних даних», а також «Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних стосовно органів нагляду та транскордонних потоків даних»;

– під час інвентаризації та систематизації законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах (оформлено довідкою Державного комітету телебачення і радіомовлення України про впровадження результатів НДР).

– при розробці проекту «Концепції кодифікації інформаційного законодавства України» (отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір: «Концепція кодифікації інформаційного законодавства України» № 44449 від 25.06.2012 р., видане Державною службою інтелектуальної власності України).

Кількісні показники результатів виконання НДР становлять підсумковий звіт (понад 500 с.), 2 монографії, 3 збірники, 47 наукових статей, 11 конференцій, семінарів та круглих столів. Загалом, результати НДР знайшли відображення у наукових працях, загальним обсягом понад 1900 сторінок. При цьому, фактичні фінансові витрати на проведення НДР становили 60,5% від запланованих.

Загалом, результати досліджень за НДР містять приріст наукових знань в інформаційній сфері, сприяють розвитку теоретико-методологічних основ інформаційного права та можуть бути використані у науково-дослідній роботі для подальшого опрацювання правових проблем інформаційної діяльності та упорядкування інформаційних відносин, методологічного забезпечення розвитку інформаційного законодавства в умовах стрімкого поширення інформаційних технологій та формування інформаційного суспільства, а також для подальшої розробки Інформаційного кодексу України.

 

2) про внесення змін і доповнень до «Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011 – 2015 роки». З цього приводу член-кореспондент НАПрН України Пилипчук В.Г., як представник Секції державно-правових проблем національної безпеки Відділення державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України, доповів про розроблені вказаною секцією пропозиції щодо розвитку правової науки у сфері національної безпеки, забезпечення якої віднесено до основних функцій держави та дослідження правових основ міжнародної безпеки.

За результатами розгляду цього питання відповідно до вимог законодавства України та норм міжнародного права в галузі безпеки, а також положень Стратегії національної безпеки України Президія Академії рекомендувала Загальним зборам НАПрН України доповнити Пріоритетні напрями розвитку правової науки на 2011 – 2015 рр. окремим розділом у такій редакції:

«Правові основи національної та міжнародної безпеки

1. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки як однієї з основних функцій держави, формування та реалізації державної політики у сфері національної безпеки.

2. Теоретико-методологічні засади становлення і розвитку законодавства у сфері національної безпеки, правового регулювання організації та діяльності системи державних і недержавних суб’єктів сектору безпеки України.

3. Правові аспекти забезпечення національної безпеки у зовнішньо- і внутрішньополітичній, економічній, енергетичній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній, соціальній та гуманітарній сферах, у сфері державної безпеки, воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону.

4. Правові засади формування і розвитку систем колективної безпеки, міжнародного співробітництва у цій сфері та імплементації норм міжнародного права в галузі безпеки в законодавство України.

5. Проблеми протидії та юридичної відповідальності за правопорушення у сфері національної та міжнародної безпеки.

6. Правові аспекти становлення і розвитку демократичного цивільного контролю над воєнною організацією, державними і недержавними суб’єктами сектору безпеки».