|
Постановка проблеми. До 2014 року поняття “гібридна війна” було мало відоме в українському медіа середовищі, серед політиків і пересічних громадян. Поодинокі науковці, що займались вивченням політичних наук та стратегічних комунікацій, та ще військові, розуміли, що мається на увазі під цим терміном. Більш поширеними були категорії “інформаційна війна”, “інформаційне протиборство”, “інформаційна зброя”, хоча й вони використовувались часто з дещо футуристичним і публіцистичним забарвленням. Протягом останніх років ситуація докорінно змінилась. І від розуміння сутності і небезпек стану гібридної війни, в якій опинилась не лише окупована частина України, а вся держава, значною мірою залежить державна політика гарантування безпеки людини, її прав та свобод в кожній сфері, в т.ч. інформаційній.
Результати аналізу наукових публікацій. Питанням дослідження проблем інформаційної безпеки та інформаційних воєн присвячується все більша кількість праць науковців різних галузей наук – безпекознавців, військових, юристів, політологів, філософів, соціологів, журналістів, психологів і освітян, а навіть, філологів. Зокрема, Алещенко В., Архипова Є., Бєляков К., Брижко В., Горбулін В., Довгань О.Д., Сербін В., Кормич Б., Магда Є., Петрик В., Пилипчук В., Почепцов Г., Толубко В., Требін М., Хворост Х., Хофман Ф. у своїх працях розкривають окремі аспекти проблематики. Так широка зацікавленість цією тематикою свідчить, якою складною і комплексною є проблема, а також, що її вирішення знаходиться поза межами предметної сфери однієї галузі науки і потребує системного міждисциплінароного підходу. При підготовці цієї публікації було опрацьовано значний масив інформаційних ресурсів, як-то повідомлення в медіа, соціальних мережах, друкована продукція, а також кіно-, теле- і відеоматеріали...
|
