29 листопада 2017 року Науково-дослідним інститутом інформатики і права НАПрН України спільно з Факультетом соціології і права НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» і Навчально-науковим центром інформаційного права та правових питань інформаційних технологій було проведено науково-практичну конференцію на тему: «Теоретико-правові основи формування та розвитку інформаційного суспільства».
У заході брали участь представники профільних комітетів і Апарату Верховної Ради України, органів державної влади, правоохоронних органів, наукових установ і навчальних закладів, громадських організацій і засобів масової інформації, аспіранти, докторанти і студенти.
Відкрили конференцію директор НДІІП НАПрН України Володимир Пилипчук, який запропонував розглянути низку особливостей, тенденцій і проблем правового забезпечення розбудови інформаційного суспільства і його трансформації в суспільство знань, а також декан Факультету соціології і права НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» 
Анатолій Мельниченко. Модераторами конференції були перший заступник директора з наукової роботи НДІІП НАПрН України Олександр Довгань та директор Навчально-наукового центру інформаційного права та правових питань інформаційних технологій Володимир Фурашев. Активну участь у дискусії взяли представники Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України Баранов О.А., Золотар О.О., Доронін І.М., Фурашев В.М., О.Яременко та інших наукових установ і навчальних закладів, зокрема, І.Касперський, Т.Ткачук, Г.Цирфа, І.Солончук, С.Полтавець, І.Забара та інші.
В ході конференції було розглянуто комплекс актуальних філософських, теоретико-правових, концептуальних та прикладних питань становлення і розвитку інформаційного суспільства, його трансформації в суспільство знань, правових засад формування глобального і національного інформаційного простору, захисту прав і безпеки людини в інформаційній сфері, прогалин у правовому регулюванні інформаційних відносин тощо. Під час дискусії було акцентовано увагу на низці актуальних проблем, зокрема:
– формування інформаційного суспільства, за аналогією зі становленням аграрного та індустріального суспільства, супроводжується виникненням принципово нових суспільних відносин. Водночас, динаміка цих змін кардинально відрізняється від попереднього історичного досвіду (становлення аграрного суспільства на Українських землях відбувалося з 3-5 тисячоліття до нашої ери, індустріального – протягом трьох століть, а інформаційного – протягом декількох десятиліть);
– стрімке впровадження в соціально-економічну сферу новітніх інформаційних технологій (Інтернету речей, «хмарних» технологій, «Великих Даних», штучного інтелекту тощо) та досвід провідних країн світу свідчить про реальні загрози захисту прав і безпеки людини в інформаційній сфері, а також про виникнення проблеми врегулювання безпрецедентних можливостей сучасного Інтернет-середовища традиційними (“доцифровими”) юридичними нормами і практиками, базованими на традиційному уявленні про межі й засоби забезпечення приватності життя людини;
– національна система державного управління в інформаційній сфері та система захисту персональних даних залишаються недостатньо ефективними та потребують реформування і подальшого розвитку відповідно до стандартів країн-членів ЄС. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в умовах інформаційного суспільства на найближчу історичну перспективу будуть залишатися вкрай актуальними.
Крім цього, було констатовано наступне:
– сучасний стан розвитку суспільства дозволяє розглядати інформаційне суспільство (information society, digital society, electronic society) як етап переходу до нового перспективного стану свого соціально-економічного й науково-технічного розвитку – до суспільства знань (knowledge society) – вищого ступеню розвитку інформаційного суспільства, збагаченого духовним та інтелектуальним потенціалом людства. За таких умов знання мають сприяти розвитку продуктивних сил, рухати економіку, морально вдосконалювати суспільство. Саме знання повинні стати джерелом багатства й успіху громадян, закладів, підприємств, установ та організацій, місцевих громад, регіонів і країни в цілому;
– трансформація інформаційного суспільства в суспільство знань потребуватиме додаткового задіяння, крім базисних фундаментальних понять «матерія», «енергія» та «інформація», таких понять як «свідомість», «час» і «простір». Мова йде про необхідність: а) свідомого опрацювання інформації людиною, з урахуванням її знань, здібностей, професійного та життєвого досвіду; б) врахування часового діапазону знань і досвіду – від минулого до сьогодення і майбутнього, у т.ч. прогнозування майбутніх процесів, потреб і трансформацій; в) просторового розгляду інформаційної сфери на рівні національного, регіонального чи глобального інформаційного простору, а також на інших рівнях (біосфери, гідросфери, атмосфери, стратосфери, психосфери, техносфери, ноосфери), від яких залежить саме існування людини та життя на Землі;
– у найближчій перспективі національне законодавство в інформаційній сфері доцільно розвивати шляхом прийняття або оптимізації базових законів та відповідних пакетів підзаконних актів за основними напрямами інформаційної діяльності, а в подальшому – шляхом кодифікації інформаційного законодавства.
Матеріали конференції будуть опубліковані.
