БЄСЄДНА Л.Л., До питання особливості законодавчої мови

УДК 340.113(038)

Бєсєдна Л.Л.,
старший науковий співробітник НДІІП НАПрН України 
Анотація. Досліджується співвідношення семантичних та функціональних особливостей природної та законодавчої мов.
Ключові слова: законодавча мова, природна мова, термінологія, терміносистема.
Аннотация. Исследуется соотношение семантических и функциональных особенностей естественного и законодательного языков.
Ключевые слова: законодательный язык, естественный язык, терминология, терминосистема. 
Summary. Тhe relation of semantic and functional characteristics of natural and legislative language is explored.
Keyword: legislative language, natural language, terminology, terminosystem.
       Постановка проблеми. Основна мета наукових досліджень полягає в системно-функціональному описі структурно-семантичних властивостей законодавчої мови, визначеної нормативно-правовими актами України, відносно мови природної. Такий підхід обумовлено універсальною суттю комунікативної структури природної мови,  що проектується на різні її прояви, як біологічні, так і в сферах соціальної комунікації: відображаючи і частково формуючи свідомість рядових носіїв мови, природна мова є органічною частиною правової комунікації, входить в структуру останньої як її компонент, правова комунікація не може повноцінно здійснюватися без мови природної.
В основі цього дослідження є аналіз результатів робіт науковців в області юрислінгвістики та термінознавства.
       Мова законодавства потребує особливо пильної уваги дослідників і законодавців, тому що саме в законодавчій мові точність формулювання і вживання термінів відіграє найважливішу роль, бо від цього залежить ефективність дії правових норм.
       Мова і стилістика, наряду з такими засобами як підвищення ефективності юридичних процедур, забезпечення зрозумілості і доступності права, графічні правила зіставлення документів, є одним з видів юридичної техніки, а саме – техніки вдосконалення форми права. Разом з іншим видом юридичної техніки – технікою вдосконалення змісту права, до якої належать засоби, що відповідають за вибір оптимальних способів правового регулювання, узгодження інтересів сторін правовідносин, ефективне вирішення юридичних конфліктів, відсутність в праві пропусків і колізій та таке інше, – вони забезпечують досконалість права за формою та змістом.
        Юридична мова, і зокрема мова законодавча, не обмежується тільки функцією відображення правових норм, а й забезпечує соціальну та регулятивну направленість закону, виконуючи функції правової комунікації та впливу. Крім того, за допомогою мови реалізуються цілі і завдання законодавчої політики.
       Метою статті є дослідження співвідношення семантичних та функціональних особливостей природної та юридичної мов…
 

 

Видання НДІІП