Становлення і розвиток Інституту

В сучасних умовах глобалізації інформаційної сфери та цифрової трансформації; розбудови інформаційного суспільства та суспільства знань, стрімкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, штучного інтелекту та інших інформаційних технологій, продуктів і послуг формуються новітні суспільні відносини у різних сферах життєдіяльності людини, суспільства, держави та міжнародної спільноти, а також нові виклики і загрози у сфері інформаційної, кібернетичної, національної та міжнародної безпеки.

Вказані та інші трансформаційні процеси потребують кардинального перегляду державної політики, системи управління, забезпечення безпеки та комплексного наукового опрацювання у різних галузях науки, зокрема, в галузі держави і права.

З урахуванням зазначеного, вимог законодавства і документів стратегічного планування згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 85-р. утворено Державну наукову установу «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» (ДНУ ІІБП НАПрН України).

Державна наукова установа здійснює наукову, науково-організаційну, освітню та іншу діяльність відповідно до Статуту Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» у відповідності до основних засад, завдань, пріоритетів і напрямків розвитку, визначених Стратегією розвитку Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» на 2021-2025 роки.

Головною місією ДНУ ІІБП НАПрН України (далі – Інститут) є наукове і правове забезпечення модернізації суспільних відносин, визначення пріоритетних напрямів досліджень і розвитку законодавства в інформаційній сфері, у сфері цифрової трансформації та сфері національної безпеки і оборони України. Крім цього, Інститут має сприяти формуванню і реалізації державної політики, діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, правоохоронних і судових органів та військових формувань у вказаних сферах, а також розбудові громадянського суспільства, суверенної, демократичної, соціальної, правової держави.

До основних завдань Інституту віднесено:

1) формування пропозицій та участь у реалізації державної політики з питань проведення наукових досліджень і розробок в галузі держави і права; наукового забезпечення становлення і розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань, цифрової трансформації та інноваційного розвитку України; захисту прав, свобод та безпеки людини в інформаційній сфері; правового забезпечення з питань національної, інформаційної, кібернетичної та міжнародної безпеки;

2) організація і проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень і розробок з актуальних теоретико-методологічних проблем держави і права, інформаційного права, права національної безпеки та військового права згідно з напрямами діяльності Інституту;

3) вивчення особливостей, тенденцій і закономірностей розвитку суспільних відносин в інформаційній та безпековій сферах життєдіяльності людини, суспільства, держави та міжнародної спільноти; підготовка пропозицій щодо їх правового врегулювання та розробки відповідних проектів законів, стратегій, концепцій і програм; сприяння впровадженню сучасних методів і засобів обробки даних, інформаційних технологій, ресурсів, продукції та послуг;

4) взаємодія з профільними комітетами та підрозділами Апарату Верховної Ради України з питань законотворчої діяльності, розвитку складових електронного парламенту і парламентського контролю; підтримання інформаційних ресурсів в галузі держави і права та формування єдиної системи нормативно-правової інформації державних органів та органів місцевого самоврядування;

5) участь в організації наукового та інформаційно-аналітичного забезпечення за напрямами нормотворчої діяльності згідно з рекомендаціями Місії Європейського Парламенту щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України; розробка практичних рекомендацій щодо правового забезпечення і вдосконалення діяльності Верховної Ради України та інших державних органів;

6) взаємодія з Урядовим офісом європейської та євроатлантичної інтеграції, суб’єктами сектору безпеки і оборони з питань правового забезпечення національної та міжнародної безпеки, євроатлантичної інтеграції та розвитку системи стратегічних комунікацій і демократичного контролю над сектором безпеки і оборони;

7) проведення наукових і правових експертиз; надання наукових, науково-технологічних та інших послуг відповідно до законодавства; виконання замовлень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів, установ, підприємств та організацій згідно з профілем діяльності Інституту; участь у науковому забезпеченні їх нормотворчої і правозастосовної діяльності;

8) формування і розвиток наукових шкіл згідно з профілем діяльності Інституту; здійснення науково-педагогічної діяльності; участь у підвищенні кваліфікації працівників Апарату Верховної Ради України та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, закладів, установ, підприємств та організацій; підготовка магістрів і докторів філософії за спеціальністю 081 «Право» та докторів наук згідно з профілем діяльності Інституту;

9) консолідація інтелектуального потенціалу фахівців, експертів і вчених та науково-педагогічних працівників з правових проблем інформаційної та безпекової сфер; підтримка талановитих учених і наукової діяльності молоді в галузі держави і права;

10) сприяння розвитку юридичної науки та освіти, поширенню наукових знань в галузі держави і права та інтеграції вітчизняної правової науки у світовий науковий і європейський дослідницький простір.

Утворена наукова установа є правонаступником матеріальних і нематеріальних прав та обов’язків припиненого внаслідок реорганізації Науково-дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України (НДІІП НАПрН України), який розпочав свою історію з прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2001 р. № 671 про створення у складі Академії правових наук України – Науково-дослідного центру правової інформатики з правами науково-дослідного інституту Національної академії правових наук України) (НДЦПІ НАПрН України). Першим керівником (організатором) Центру був відомий вчений – Швець Микола Якович, член-кореспондент НАПрН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2012 р. № 902 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 р. № 1518 та від 23 травня 2012 р. № 486» назву Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України було змінено на Науково-дослідний інститут інформатики і права НАПрН України (НДІІП НАПрН України).

Для формування і розвитку наукових шкіл та інноваційних напрямів досліджень при Інституті функціонують (на громадських засадах) центри (за напрямами наукової діяльності):

1) Центр філософії інформаційного права та інформаційного суспільства;

2) Центр теорії інформаційного суспільства, прав та безпеки людини в інформаційній сфері;

3) Центр інформаційного та соціально-правового моделювання;

4) Центр соціогуманітарної інформології, інформаційної культури і права;

5) Центр правового забезпечення цифрової трансформації;

6) Центр права національної безпеки та інформаційно-правових проблем міжнародної безпеки;

7) Центр військового права та інформаційно-правових проблем воєнної безпеки;

8) Центр правового забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки;

9) Центр захисту приватності та безпеки персональних даних.

При Інституті також функціонує Центр науково-правових експертиз та прогнозування, який забезпечує надання послуг (на договірних засадах) відповідно до законодавства на замовлення державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб щодо:

проведення наукової оцінки проектів стратегічних документів (доктрин, концепцій, стратегій, програм тощо) та нормативно-правових актів;

надання консультаційних послуг з питань нормотворчої, правозастосовної і правоосвітньої діяльності;

проведення науково-правових експертиз і надання експертних висновків.

З метою правового забезпечення та подальшого розвитку інформаційної сфери, сфери цифрової трансформації та сфери національної безпеки і оборони в Інституті сформовані та розвиваються наукові школи:

«Інформаційного права»;

«Правової інформатики та соціально-правового моделювання»;

«Права національної безпеки та військового права»;

«Правового забезпечення інформаційної та кібернетичної безпеки».

Водночас, здійснюються дослідження і заходи, спрямовані на формування наукових шкіл щодо:

захисту прав, свобод та безпеки людини в інформаційній сфері;

правових проблем розвитку суспільства і держави в контексті цифрової трансформації;

правових проблем соціогуманітарної інформології та інформаційної культури.

В контексті інтеграції освіти і науки Інститут здійснює комплекс заходів щодо функціонування і розвитку утворених ним спільно з вищими навчальними закладами навчально-наукових (наукових) підрозділів, зокрема:

1) Навчально-наукового центру інформаційного права і правових питань інформаційних технологій у складі Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», де впроваджуються в освітній процес навчальні курси: «Інформаційне суспільство і право», «Інформаційне право», «Проблеми інформаційного права», «Міжнародне інформаційне право», «Основи інформаційної безпеки», «Правові аспекти інформаційної безпеки», «Правові питання інформаційно-комунікаційних технологій», «Правові аспекти функціонування систем електронного управління (е-governance)» та ін.;

2) Наукової лабораторії інформаційно-правових проблем освіти та інноваційного розвитку у складі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де опрацьовуються актуальні проблеми розвитку освіти в умовах інформаційного суспільства та суспільства знань, а також проблеми інноваційного розвитку регіону в контексті децентралізації влади в Україні;

3) Навчально-наукового центру прав і свобод людини в інформаційному суспільстві у складі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, де розпочато опрацювання актуальних проблем захисту прав, свобод і безпеки людини в інформаційній сфері.

Спільно з Апаратом президії НАПрН України також здійснюється моніторинг наукових досліджень в галузі юридичних наук і забезпечується формування та підтримання Бази даних «Правова наука», що містить узагальнені відомості про затверджені теми і захищені дисертаційні дослідження з правової проблематики, які використовуються при організації роботи з аспірантами і докторантами в Україні. 

На Інститут також покладено функції науково-організаційного забезпечення діяльності Секції права національної безпеки та військового права НАПрН України, Координаційного бюро інформаційного права та інформаційної безпеки НАПрН України, Представника НАПрН України (на громадських засадах) при Апараті Верховної Ради України.

Для забезпечення реалізації покладених завдань Інститут укомплектовано провідними вітчизняними вченими, більшість з яких має значний практичний досвід на державному та відомчому рівнях і належну професійну підготовку в галузі інформаційного права (у т.ч. з питань правового забезпечення інформаційної сфери та сфери цифрової трансформації), а також в галузі права національної безпеки та військового права.

Низка працівників Інституту є членами Національної академії правових наук України та інших академій наук, заслуженими діячами науки і техніки України, заслуженими юристами України, лауреатами державних та інших премій.

http://ippi.org.ua/sites/default/files/fffoto2_novyy_razmer_0.jpgЗокрема, у 2003 р. за видатні заслуги в законотворчій, правозастосовній та судовій діяльності лауреатами премії імені Ярослава Мудрого було визнано: Швеця М.Я., доктора економічних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого діяча науки і техніки України; Калюжного Р.А., доктора юридичних наук, професора; Здзебу І.О., лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки; Брижко В.М., кандидата юридичних наук (Doctor of Philosophy), заслуженого винахідника республіки, Саницького В.А., Клімашевську Ю.А., Гавловського В.Д., Цимбалюка В.С.

2009 року лауреатами премії імені Ярослава Мудрого стали Ланде Д.В., доктор технічних наук, професор і Фурашев В.М., кандидат технічних наук, доцент, лауреат премії Ради Міністрів СРСР, заслужений машинобудівник України.

 

http://ippi.org.ua/sites/default/files/zagruzhennoe_8_0.jpgУ 2013 році за цикл наукових праць в інформаційній сфері авторському колективу у складі: Дзьобаня О.П. доктора філософських наук, професора; Коваленко Л.П., доктора юридичних наук, доцента; Баранова О.А., доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника; Бєлякова К.І.,  доктора юридичних наук, професора; Пилипчука В.Г., доктора юридичних наук, професора; Арістової І.В.,  доктора юридичних наук, професора; Бєлєвцевої В.В., доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника; Савінової Н.А., доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника, було присуджено Премію імені Ярослава Мудрого у номінації «За видатні досягнення в науково-дослідній діяльності з проблем правознавства».

 

http://ippi.org.ua/sites/default/files/120px-zaslnauki_1_0.jpgУ 2017-2019 роках звання заслуженого діяча науки і техніки України одержали наукові працівники Інституту: Баранов О.А., доктор юридичних наук, с.н.с.; Беляков К.І., доктор юридичних наук, професор; Довгань О.Д., доктор юридичних наук, професор.

Низка працівників Інституту також була нагороджена державними нагородами, відзнаками Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших державних органів, Національної академії наук України і Національної академії правових наук України, а також відзнаками закладів вищої освіти та громадських організацій. 

В контексті подальшого розвитку правової науки та координації правових досліджень в Україні у березні 2021 р. відповідно до Стратегії розвитку Національної академії правових наук України на 2021 – 2025 роки (електронний ресурс: http://www.aprnu.kharkiv.org/doc/strategiya_NALS_2021.pdf ) було визначено пріоритетні напрями фундаментальних та прикладних досліджень, зокрема, з питань правового забезпечення інформаційної сфери, правового забезпечення цифрової трансформації та правового забезпечення національної безпеки і оборони.

 

Видання НДІІП