Журнал “Інформація і право” зареєстрований в Міністерстві юстиції України (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 20117-9917ПР від 05.07.13 р.) та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (рішення № 6 від 11.01.2024 р.)
Ідентифікатор медіа - R30-02346.
ISSN: 2616-6798.
Згідно з Наказом МОН України від 02.07.20 р. № 886 (додаток 4) журнал включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія “Б”, галузь науки - юридичні, спеціальність - 081. У журналі можуть публікуватися матеріали стосовно дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів кандидата наук (доктора філософії – Ph.D.) і доктора наук у галузі юридичних наук.
Друковане періодичне видання ІНФОРМАЦІЯ І ПРАВО внесене в міжнародну базу даних періодичних видань, згідно відповідного номеру ISSN, розміщується на інформаційній платформі “Наукова періодика України”, через яку здійснюється інтеграція з регіональним Реєстром DOI, Системою CrossRef, Міжнародним реєстром ORCID.
У цьому контексті заслуговують на підтримку слова Михайла Драгоманова, який у далекому XIX столітті писав, що “уся практична мудрість людська може бути в тому, щоби вбачити напрямок руху світового, його міру, закон і послужитись тим рухом”. Сьогодні, на початку XXI століття, ці слова залишаються актуальними для України, перед якою після здобуття незалежності постала важлива і складна проблема адаптації та інтеграції в сучасному світі. Як і решта держав, Україна не може вирішити власні проблеми без врахування впливу глобальних факторів, викликів і загроз.
В умовах інформаційної революції, що відбулася в Україні та світі в останні десятиліття, однією з ключових особливостей світового соціально-економічного прогресу є зростання значимості інформації в суспільних відносинах. Широке впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій і систем, удосконалення техніко-технологічних засобів збирання, зберігання, використання та поширення інформації призвели до стрімкого розвитку інформаційних відносин, розбудови інформаційного суспільства та формування світового інформаційного простору.
Ми маємо справу з інформацією на кожному кроці: в інформаційних технологіях, системах управління і зв’язку, в мовах, в інформаційних системах живих клітин. Тому заслуговують на увагу висновки сучасної науки, що інформація є однією з фундаментальних, універсальних та основоположних величин, які становлять основу світобудови.
Водночас поряд з позитивними надбаннями процеси інформаційної глобалізації призвели до виникнення новітніх викликів і загроз безпеці людини, суспільства і держави, зокрема, створення інформаційної зброї, поширення інформаційних операцій і воєн, інформаційно-психологічного маніпулювання свідомістю людини, інформаційних впливів, які руйнують соціокультурні цінності народу.
За таких умов перед Україною як суверенною державою та суб’єктом міжнародного права постає низка новітніх завдань, що потребують всебічного наукового опрацювання. До основних із них слід віднести комплекс теоретичних та прикладних проблем становлення і розвитку інформаційних відносин, інформаційної діяльності, соціальних комунікацій та інформаційного права, інформатики та інформатизації, міжнародних і державно-правових проблем інтеграції у світовий інформаційний простір, забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверенітету України.
Переконаний, що заснування й видання загальнодержавного фахового журналу “Інформація і право” за участю Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України та Вищого навчального закладу “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” є наочним прикладом інтеграції науки і освіти, сприятиме висвітленню результатів фундаментальних і прикладних міжгалузевих і міждисциплінарних наукових досліджень в інформаційній сфері, розвиткові правової та інформаційної культури в Україні.
Теоретичне осмислення цих проблем – об’єктивна потреба і необхідна передумова подальшого розвитку цивілізації та науково-обґрунтованого управління процесами сталого розвитку суспільства і держави. Насамперед, це пов’язано зі зміною стилю мислення, поглядів, а подекуди й поведінки мільйонів громадян різних країн, що обумовлені впливом сучасних досягнень науки та стрімким розвитком інформаційних технологій. За цих умов вкрай актуальними постають фундаментальні зміни сучасної гуманітарної парадигми, соціальних комунікацій і соціального управління та проблеми розуміння нових інформаційних відносин, ролі й місця права і правової науки в умовах розвитку глобальних інформаційних процесів.
Вітчизняними та іноземними вченими активно досліджуються розвиток, взаємозв’язки та взаємовплив базових концепцій різних наукових напрямків і шкіл (загальної теорії систем, інформатики, кібернетики, сінергетики та ін.) на зміни в уявленні й розумінні правового статусу і правового простору життя та діяльності людини в інформаційному суспільстві. Широко вивчаються взаємозв’язки правових проблем постіндустріального суспільства зі змінами традиційних уявлень про право як про ідеали справедливості, механізм захисту прав, свобод та безпеки людини, із реальними особливостями нормативних систем різних держав, котрі часто закріплюють ті чи інші форми нерівності в доступі до інформації, обмеження прав громадян в інформаційній сфері тощо. За цих умов актуальною також постає проблема пошуку балансу між потребою суспільства і держави в інформаційній безпеці та потребою в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина в інформаційній сфері.
З огляду на викладене реалізація нової ідеї щодо заснування міжгалузевого фахового наукового видання “Інформація і право” є вчасним і актуальним заходом розвитку сучасної наукової думки. На наш погляд, це видання має декілька важливих особливостей.
Усе зазначене сприятиме започаткуванню комплексної наукової дискусії вітчизняних та іноземних вчених з актуальних інформаційно-правових проблем сучасної України та світової спільноти.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАУКОВЕ ВИДАННЯ
1. Мета і завдання наукового видання
Науковий журнал «Інформація і право» видається Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» з метою сприяння розвитку комплексних теоретичних і прикладних досліджень за напрямом D-08 «Право», висвітлення та поширення наукових здобутків з актуальних проблем держави і права, правового забезпечення в інформаційній сфері, у сфері цифрової трансформації та сфері національної безпеки і оборони в контексті вирішення стратегічних завдань щодо безпеки і оборони, повоєнного відновлення і розвитку, європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Основні завдання наукового журналу:
-
розвиток наукової думки в галузях: теорії та історії держави і права, інформаційного права, військового права, права національної та міжнародної безпеки, міжнародного гуманітарного права та в інших галузях науки;
-
поширення результатів досліджень з актуальних проблем становлення і розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань, забезпечення інформаційної та кібербезпеки, протидії інформаційній агресії, захисту прав і безпеки людини та суспільства в інформаційній сфері;
-
висвітлення новітніх здобутків з питань цифрової трансформації, поширення інформаційних (цифрових) технологій, імерсивних технологій і штучного інтелекту, формування та розвитку законодавства у цій сфері;
-
оприлюднення результатів досліджень з актуальних правових проблем забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України, розвитку сил безпеки та оборони, протидії збройній агресії, соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
-
сприяння виявленню та розслідуванню міжнародних злочинів (воєнних злочинів, злочинів агресії і геноциду, злочинів проти людяності) та інших порушень міжнародного гуманітарного права з боку країни-агресора, скоєних проти України.
2. Вимоги до оформлення та порядок оприлюднення статей
Редакційна колегія журналу звертає увагу авторів статей, що подаються на розгляд та відбір для друку, на необхідність дотримання правил, встановлених наказом Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» від 28 січня 2026 року № 129/45523.
У зв’язку із зазначеним пропонується:
-
Подавати статтю українською мовою у вигляді файлу:
– у текстовому редакторі Word, шрифт – Times New Roman, з розширенням doc, кегль – 13;
– параметри сторінки – формат А-4, розташування тексту (таблиці) книжне, береги поля (верхній, нижній, лівий і правий краї) – 20 мм;
– відстань між рядками – 1 інтервал;
– кількість матеріалу однієї статті – не більше 15 стор.
Стаття має передбачати такі обов’язкові структурні елементи:
· УДК;
· ім’я та прізвище (укр. та англ. мовами), науковий ступінь, вчене звання та місце роботи автора, а також – ідентифікатор ORCID;
· назва статті (укр. та англ. мовами);
· анотації та ключові слова (укр. та англ. мовами);
· розв’язання проблеми, шляхом наукового вирішення завдання:
- постановка проблеми (загальна характеристика);
- результати аналізу наукових публікацій (досліджень), в яких започатковано розв’язання проблеми, виділення не вирішених її частин, котрим присвячується стаття;
- наведення аргументів, які підтверджують актуальність і новизну роботи;
- формування мети (постановка завдання) статті;
- виклад основного матеріалу – опис вирішення завдання та обґрунтування наукової цінності та практичного значення визначених у статті результатів;
· висновки за результатами розв’язання проблеми та вирішення завдання, які визначають наукову новизну роботи. Можуть супроводжуватися пропозиціями, оцінками, гіпотезами, описаними у статті, а також визначенням перспектив подальших досліджень;
· використана література. Бібліографічний опис списку використаних джерел може оформлятися автором за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” або за стилем APA (American Psychological Association), або за стилем OSCOLA (Стандарт Оксфордського університету для цитування юридичних документів) віднесених п. 11. Наказу МОН України від 12.01.17 р. № 40 до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій;
· адреса (е-адреса), телефон автора.
-
Подавати письмовий Відгук на статтю, підписану особою, яка має науковий ступінь (в разі, якщо автор не має наукового ступеня).
Відгук має бути чітко структурований та обґрунтований згідно з такими частинами:
· актуальність теми;
· новизна та обґрунтованість одержаних наукових результатів;
· наукова (практична) цінність результатів;
· висновок про можливість публікації в науковому виданні.
-
Рукопис статті та Відгук мають бути ретельно вичитаними.
4. Конфлікт інтересів. Авторам необхідно розкривати всі потенційні джерела конфлікту інтересів. Конфліктом інтересів вважається будь-який інтерес або відносини, які можуть бути сприйняті як такі, що впливають на об'єктивність автора. Вони повинні бути розкриті, якщо мають пряме відношення або безпосередньо пов'язані з роботою, яку автори описують у своєму рукописі. Наявність конфлікту інтересів не перешкоджає публікації. Якщо автори не мають конфлікту інтересів, вони повинні заявити про це під час подання статті та включити відповідну заяву до розділу "Конфлікт інтересів". Автор-кореспондент несе відповідальність за ознайомлення з цією політикою разом з усіма авторами і колективне розкриття всіх відповідних комерційних та інших зв'язків при поданні статті. Виявлення неналежного розкриття конфлікту інтересів під час подання статті або в процесі рецензування може призвести до відхилення рукопису.
Якщо конфлікту інтересів немає, то зазначається «Немає».
3. Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
Політика розгляду скарг
Редакційна колегія журналу забезпечує прозорий, об’єктивний та своєчасний розгляд скарг, пов’язаних із редакційним процесом, дотриманням принципів академічної доброчесності та публікаційної етики.
Загальні положення
Скаргою вважається будь-яке звернення щодо можливих порушень у процесі подання, рецензування, редакційного розгляду або публікації наукових матеріалів.
Редакція гарантує неупереджений розгляд усіх скарг незалежно від статусу заявника.
Предмет скарг
Скарги можуть стосуватися, зокрема:
-
порушення принципів академічної доброчесності (плагіат, фальсифікація, фабрикація даних);
-
конфлікту інтересів;
-
порушення процедури рецензування або упередженості рецензентів;
-
неправомірних редакційних рішень;
-
порушення авторських прав;
-
етичних порушень у наукових публікаціях;
-
затримок або неналежної комунікації з боку редакційної колегії.
Подання скарги
Скарга подається до редакційної колегії журналу у письмовій (електронній) формі та повинна містити:
Анонімні скарги можуть розглядатися лише за наявності достатніх підстав та доказів.
Процедура розгляду
1. Реєстрація скарги – редакція підтверджує отримання скарги.
-
Попередній аналіз – визначення її обґрунтованості та предмета.
-
Розгляд по суті:
-
залучення відповідних членів редакційної колегії;
-
запит пояснень у зацікавлених сторін (авторів, рецензентів тощо);
-
за потреби – залучення незалежних експертів.
-
Прийняття рішення редакційною колегією.
-
Інформування заявника про результати розгляду.
Можливі рішення
За результатами розгляду скарги редакція може:
-
відхилити скаргу як необґрунтовану;
-
ініціювати додаткове рецензування;
-
внести виправлення до публікації;
-
опублікувати спростування або уточнення;
-
відкликати (ретракувати) статтю;
-
застосувати інші заходи відповідно до редакційної політики.
Принципи розгляду скарг
Редакція керується такими принципами:
-
об’єктивність і неупередженість;
-
конфіденційність інформації;
-
дотримання прав усіх сторін;
-
своєчасність розгляду;
-
відповідність міжнародним стандартам публікаційної етики.
Оскарження рішень
У разі незгоди з рішенням редакційної колегії заявник може подати повторну скаргу з додатковими аргументами або доказами, яка розглядається у встановленому порядку.
4. Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ, допустимі та недопустимі сфери застосування ШІ в процесі підготовки публікацій, вимоги до розкриття інформації про використання ШІ авторами
Редакційна колегія журналу визнає, що інструменти штучного інтелекту (ШІ) можуть використовуватися як допоміжні засоби у науковій діяльності. Водночас, застосування таких інструментів повинно відповідати принципам академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів за зміст наукових публікацій.
Штучний інтелект не може виступати автором наукової роботи, оскільки не несе юридичної відповідальності за зміст, достовірність і наукову новизну результатів дослідження.
Використання ШІ авторами
Автори можуть використовувати інструменти штучного інтелекту лише як допоміжний засіб (наприклад, для мовного редагування, перекладу, структуризації тексту або аналізу інформації) за умови дотримання таких вимог:
-
автори несуть повну відповідальність за зміст, достовірність і наукову коректність матеріалів, підготовлених з використанням ШІ;
-
використання ШІ не повинно призводити до порушення авторського права, академічної доброчесності або створення недостовірної інформації;
-
автори повинні зазначати факт використання інструментів ШІ у разі їх застосування під час підготовки рукопису (в окремій примітці);
-
ШІ не може зазначатися як співавтор публікації.
Використання ШІ рецензентами
Під час рецензування рукописів рецензенти повинні забезпечувати конфіденційність матеріалів, поданих до редакції. У зв’язку з цим:
-
рецензентам не дозволяється завантажувати рукописи або їх частини до систем штучного інтелекту чи інших зовнішніх сервісів без дозволу редакційної колегії;
-
рецензенти несуть персональну відповідальність за підготовку рецензії та не можуть покладати її написання на інструменти ШІ;
-
використання ШІ допускається лише як допоміжний інструмент для загального аналізу або мовного редагування тексту рецензії без розкриття конфіденційної інформації.
Використання ШІ членами редакційної колегії
Члени редакційної колегії можуть використовувати інструменти штучного інтелекту для технічної та організаційної підтримки редакційного процесу (наприклад, для перевірки мови, структурування текстів, пошуку джерел), за умови дотримання таких принципів:
-
відповідального і прозорого використання технологій штучного інтелекту у науковій та редакційній діяльності;
-
дотримання стандартів академічної доброчесності, конфіденційності та наукової етики;
-
рішення щодо прийняття, доопрацювання або відхилення рукописів має ухвалюватися виключно людьми.
5. Порядок відкликання опублікованих статей
Редакція журналу «Інформація і право» дотримується принципів академічної доброчесності та забезпечує прозорість наукової комунікації відповідно до керівних принципів
COPE. У разі виявлення порушень наукової етики або суттєвих помилок у вже опублікованих матеріалах редакція може ухвалити рішення про ретракцію (відкликання) статті.
Підстави для відкликання статті
Відкликання статті може здійснюватися у разі встановлення таких обставин:
-
виявлення плагіату, самоплагіату або інших порушень академічної доброчесності;
-
фальсифікації або фабрикації результатів дослідження;
-
суттєвих помилок у даних чи висновках, що роблять результати дослідження недостовірними;
-
повторної публікації тієї самої роботи в інших виданнях без належного повідомлення редакції;
-
порушення авторських прав або інших прав третіх осіб;
-
встановлення факту неправомірного авторства;
-
порушення етичних норм досліджень;
-
приховане або незадеклароване використання систем штучного інтелекту для створення тексту, зображень чи інших даних у рукописі розглядається як серйозне порушення та може бути підставою для відкликання. Автори зобов’язані прозоро інформувати про застосування таких інструментів. Приховування таких фактів може розглядатися як підстава для відкликання. Редакція залишає за собою право перевіряти рукописи на предмет використання генеративних систем штучного інтелекту. Для цього можуть застосовуватися автоматизовані інструменти виявлення, експертна оцінка рецензентів та додаткові запити до авторів.
Ініціювання процедури відкликання
Підставою для початку розгляду питання про відкликання можуть бути:
-
звернення автора або співавторів статті;
-
звернення читачів, рецензентів чи інших дослідників;
-
результати перевірки редакцією журналу;
-
інформація, отримана від наукових установ або інших видавців.
Процедура розгляду
-
Редакція проводить попередній аналіз отриманої інформації.
-
Автор(и) статті інформуються про виявлені обставини та отримують можливість надати пояснення.
-
За необхідності редакція може залучати незалежних експертів або рецензентів для додаткової перевірки.
-
Після розгляду матеріалів редакційна колегія ухвалює рішення про:
Оприлюднення відкликання
У разі ухвалення рішення про відкликання:
-
повідомлення про відкликання містить назву статті, дані про авторів, номер випуску та причини відкликання;
-
електронна версія статті зберігається у архіві журналу, але позначається як «Retracted / Відкликана»;
-
інформація про відкликання доводиться до відома відповідних наукометричних та інформаційних баз даних.
Принципи відкликання статті
Процедура відкликання здійснюється з дотриманням таких принципів:
-
прозорість та обґрунтованість редакційних рішень;
-
об’єктивність і неупередженість розгляду;
-
дотримання прав авторів;
-
забезпечення достовірності наукового архіву журналу.
6. Інформація про оплату обробки та оприлюднення статей або її відсутність
Загальні положення
Ця політика визначає умови фінансування витрат, пов’язаних із редакційною обробкою, рецензуванням, підготовкою до друку та опублікуванням наукових статей в Журналі, а також умови безоплатної публікації і надання відкритого безоплатного доступу до усіх статей і випусків Журналу.
Безоплатна публікація
Наукові статті працівників Інституту (відповідно до Колективного договору між Дирекцією і Трудовим колективом Інституту) публікують статті в Журналі на безоплатній основі. Здобувачі третього рівня вищої освіти, які навчаються в Інституті з відривом від виробництва, також можуть публікувати наукові статті в Журналі безоплатно.
Відкритий («діамантовий») доступ до статей і випусків Журналу
До усіх статей і випусків наукового періодичного видання «Інформація і право» надається відкритий («діамантовий») доступ (безоплатний для усіх авторів та користувачів) на офіційному веб-сайті Журналу.
Плата за обробку та публікацію статей
1) Для авторів наукових статей (окрім зазначених в п. 2) встановлюється фіксована плата за обробку та публікацію статті (Article Processing Charge – APC) у розмірі 750 (сімсот п’ятдесят) гривень.
2) Зазначена плата покриває витрати, пов’язані з:
-
організацією подвійного «сліпого» рецензування;
-
літературним і технічним редагуванням;
-
версткою та підготовкою електронної версії;
-
розміщенням повного тексту статті на офіційному веб-сайті Журналу;
-
підготовкою друкованого примірника.
3) Автор здійснює оплату лише після:
4) Подання статті до редакції, її розгляд та рецензування є безкоштовними. У разі відмови в публікації плата не стягується.
Принципи прозорості
Редакція гарантує, що рішення про прийняття або відхилення статті ухвалюється виключно на підставі її наукової якості, актуальності та відповідності профілю Журналу і не залежить від факту чи можливості здійснення оплати.
Політика щодо оплати послуг є відкритою, застосовується до всіх матеріалів, що подаються до опублікування та висвітлюється на офіційному веб-сайті.
Реквізити для сплати послуг щодо публікації: Державна наукова установа «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України». Р/р UA288201720313201002201011870 в Державній казначейській службі України, МФО: 820172, ЄДРПОУ: 25959933 (з приміткою – за науковий журнал).
Адреса редакції: 04053, Україна, м. Київ, пров. Несторівський, 4.
Копію квитанції просимо направляти на е-адресу: dorohykh@gmail.com.
7. Процедура рецензування, опис типу рецензування, критеріїв відбору рецензентів, термінів, форм документування та прийняття рішень рішень
Рецензування (експертна оцінка) рукописів проводиться для забезпечення високого науково-теоретичного рівня журналу «Інформація і право». Мета рецензування – сприяти ретельному відбору авторських рукописів для публікації, надання об'єктивної оцінки якості поданого матеріалу, а також визначення якості рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Усі рецензенти мають бути об'єктивними та дотримуватися положень розділу Публікаційна етика.
-
Журнал «Інформація і право» дотримується подвійного сліпого (анонімного) рецензування:
-
Наукові статті, що надходять до редакції, проходять перевірку на плагіат та на відповідність вимогам, розміщеним у розділі Умови публікації. До етапу рецензування допускаються наукові статті, оформлені відповідно до розділу Загальні вимоги, які пройшли первинний контроль в редакції та перевірку на авторські права.
.
-
Первинну експертизу наукової статті проводить головний редактор або його заступник. Матеріали, що надсилаються, мають відповідати тематиці журналу. У разі дотримання вимог до публікації журналу, стаття передається технічному редактору, який надає статті реєстраційний код і видаляє з неї відомості про автора або авторів.
-
Анонімна стаття направляється електронною поштою:
-
члену редколегії, відповідальному за науковий напрям статті;
-
двом зовнішнім незалежним експертам (рецензентам).
До зовнішнього рецензування залучаються українські та іноземні доктори наук, що спеціалізуються в тій самій науковій сфері, що й автори статті. Від імені редакції такому вченому направляється лист із проханням про рецензування. До листа додається анонімна стаття та типова форма рецензії. Рецензенти не можуть бути пов'язані з тією ж установою, що й автор, і не можуть мати конфлікту інтересів.
-
У процесі рецензування наукових статей рецензенти висвітлюють такі питання:
-
відповідність змісту статті темі, заявленій у назві;
-
актуальність і новизну наукової проблеми, що розглянута у статті;
-
обґрунтування практичної значущості проведеного дослідження;
-
цінність для широкого кола читачів.
-
Після експертної оцінки статті рецензенти можуть:
-
рекомендувати статтю до опублікування;
-
рекомендувати статтю до опублікування після виправлення незначних зауважень;
-
рекомендувати статтю до опублікування після суттєвих змін;
-
не рекомендувати статтю до опублікування.
Якщо рекомендація рецензентів щодо статті є відхилення або доопрацювання, то вони мають надати письмове аргументоване пояснення причин такого рішення. Рецензії, підписані рецензентами звичайним або електронним підписом, зберігаються в редакції протягом 3-х років від дня виходу номера журналу, у якому розміщена рецензована стаття.
-
Рішення редколегії направляється авторам. Статті, що підлягають доопрацюванню, надсилаються разом із текстом рецензії без ідентифікації рецензентів. Виправлений варіант статті направляється на повторне рецензування, в процесі якого рецензенти можуть попросити внести додаткові правки. Доопрацювання не гарантують прийняття статті, і якщо рецензенти вважатимуть зміни незадовільними, тоді статтю буде відхилено.
-
Головний редактор відповідає за остаточне рішення щодо прийняття або відхилення статей. Він не бере участі в процесі прийняття рішень щодо статей, авторами яких є він сам, члени його сім'ї або колеги, а також щодо матеріалів, пов'язаних з продуктами або послугами, в яких він має особисту зацікавленість. Всі такі матеріали проходять стандартні процедури журналу з незалежним рецензуванням, яке не передбачає участі редактора або його дослідницької групи.
8. Публікаційна етика та редакційна політика видання, що відповідає рекомендаціям COPE чи інших визнаних міжнародних організацій у сфері публічної етики
Публікаційна етика та редакційна політика видання
Редакційна політика журналу «Інформація і право» ґрунтується на принципах академічної доброчесності, наукової об’єктивності, прозорості та відповідальності всіх учасників редакційного процесу. Журнал дотримується міжнародно визнаних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Committee on Publication Ethics, а також враховує кращі практики наукового видавництва.
Загальні принципи
Редакція забезпечує:
-
об’єктивність, неупередженість і прозорість редакційних рішень;
-
дотримання принципів академічної доброчесності;
-
конфіденційність редакційного процесу;
-
недопущення дискримінації за будь-якими ознаками;
-
запобігання конфлікту інтересів;
-
відповідальне використання сучасних технологій, включаючи інструменти штучного інтелекту.
Прийняття рішень щодо публікацій
Рішення про прийняття, доопрацювання або відхилення рукопису у журналі «Інформація і право» ухвалюється редакційною колегією на підставі результатів незалежного рецензування, наукової значущості, новизни, обґрунтованості отриманих результатів, а також відповідності тематиці та вимогам журналу. Кінцеве рішення приймається відповідальним редактором або редакційною колегією з урахуванням висновків рецензентів, але не є їх механічним відтворенням.
Редакція забезпечує неупередженість і об’єктивність процесу прийняття рішень, дотримуючись принципів конфіденційності, відсутності дискримінації та уникнення конфлікту інтересів. Усі рукописи розглядаються виключно за їх науковим змістом без урахування особистих характеристик авторів, їх інституційної належності чи інших позанаукових чинників.
У разі необхідності редакція може вимагати від авторів доопрацювання рукопису з урахуванням зауважень рецензентів або проводити додаткове рецензування. Рішення редакції є остаточним, однак автори мають право подати обґрунтовану апеляцію відповідно до встановленої процедури розгляду скарг. Процес прийняття рішень здійснюється з дотриманням рекомендацій Committee on Publication Ethics та спрямований на забезпечення високої якості наукових публікацій.
Конфіденційність.
Редакція забезпечує сувору конфіденційність на всіх етапах розгляду рукописів. Інформація про подані матеріали, їх зміст, авторів, рецензентів та хід рецензування не підлягає розголошенню третім особам, за винятком випадків, передбачених редакційною політикою або законодавством. Усі учасники редакційного процесу зобов’язані використовувати отриману інформацію виключно в межах виконання своїх функцій.
Врегулювання конфлікту інтересів.
Редакція приділяє особливу увагу виявленню та врегулюванню конфліктів інтересів, які можуть вплинути на об’єктивність редакційних рішень. Усі учасники процесу (автори, рецензенти та члени редакційної колегії) зобов’язані своєчасно повідомляти про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів.
У разі встановлення конфлікту інтересів редакція вживає відповідних заходів, зокрема відсторонює зацікавлену особу від участі у розгляді рукопису, призначає іншого рецензента або передає прийняття рішення незалежному члену редакційної колегії. Це забезпечує неупередженість і незалежність редакційного процесу.
Нерозкриття конфлікту інтересів або його виявлення після прийняття рішення може стати підставою для перегляду редакційного рішення, внесення виправлень або відкликання (ретракції) статті.
Обов’язки редакції
Редакція журналу:
-
здійснює відбір і публікацію матеріалів виключно на основі їх наукової цінності, актуальності та відповідності тематиці журналу;
-
забезпечує незалежне та неупереджене рецензування рукописів;
-
приймає рішення щодо публікації на підставі результатів рецензування та редакційної оцінки;
-
реагує на порушення публікаційної етики, включаючи плагіат, фабрикацію та фальсифікацію даних;
-
у разі необхідності застосовує процедури виправлення або ретракції опублікованих матеріалів.
Обов’язки авторів
Автори зобов’язані:
-
подавати оригінальні наукові роботи, що не були раніше опубліковані та не перебувають на розгляді в інших виданнях;
-
забезпечувати достовірність наведених даних і результатів дослідження;
-
належним чином оформлювати посилання на використані джерела;
-
дотримуватися вимог щодо авторства та уникати практик недоброчесного співавторства;
-
розкривати інформацію про джерела фінансування та можливий конфлікт інтересів.
Обов’язки рецензентів
Рецензенти:
-
здійснюють об’єктивну, неупереджену та аргументовану оцінку рукописів;
-
дотримуються конфіденційності інформації, отриманої під час рецензування;
-
повідомляють редакцію про можливі порушення етики або конфлікт інтересів;
-
не використовують матеріали рукописів у власних дослідженнях до їх публікації.
Обов’язки членів редакційної колегії
Члени редакційної колегії:
-
сприяють дотриманню стандартів публікаційної етики;
-
забезпечують якість наукового контенту журналу;
-
уникають конфлікту інтересів при прийнятті редакційних рішень;
-
беруть участь у формуванні наукової політики журналу.
Дотримання етичних стандартів
Журнал не допускає:
-
плагіату та інших форм академічної недоброчесності;
-
фабрикації або фальсифікації результатів дослідження;
-
порушення авторських прав;
-
маніпуляцій із рецензуванням;
-
дискримінаційних або неетичних практик у науковій діяльності.
У разі виявлення порушень редакція діє відповідно до встановлених процедур, зокрема політики ретракції, розгляду скарг та врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідність міжнародним стандартам
Редакційна політика журналу відповідає міжнародним стандартам наукової публікаційної етики та спрямована на інтеграцію української правової науки у світовий науковий простір.
Заява про авторство
Редакційна колегія журналу «Інформація і право» припускає, що всі автори згодні зі змістом статті, дали явну згоду на її публікацію та отримали згоду від відповідальних осіб в інституті/організації, де була виконана робота, до того, як стаття була подана на розгляд.
Всі автори, чиї імена вказані в заявці заявляють, що:
- зробили істотний внесок у розробку концепції або структуру роботи; у збір, аналіз чи інтерпретацію даних;
- підготували матеріал дослідження або критично переглянули його на предмет важливого інтелектуального змісту;
- затвердили версію для публікації;
- погоджуються нести відповідальність за всі аспекти роботи, гарантуючи, що питання, пов'язані з точністю або цілісністю будь-якої частини роботи, будуть належним чином досліджені та вирішені.
Редакційна колегія журналу «Інформація і право» заохочує співпрацю з колегами в місцях, де проводяться дослідження, і очікують їх включення в якості співавторів, якщо вони відповідають всім критеріям авторства, описаним вище. Співавтори, які не відповідають усім критеріям авторства, повинні бути вказані в розділі «Подяки».
Декларація про подання
Робота, що описується, раніше не публікувалася, не розглядається для публікації в іншому місці, її публікація схвалена всіма авторами і відповідальними органами, де було виконано дослідження. У разі прийняття, вона не буде опублікована в іншому місці в тій же формі, англійською або будь-якою іншою мовою.
9. Тип ліцензування на використання об’єктів авторського права
Ліцензія Creative Common. Це стаття відкритого доступу, що розповсюджується за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0, яка дозволяє використання, розповсюдження та відтворення на будь-якому носії за умови вказівки автора та некомерційного використання.
10. Склад редколегії
Наукова рада журналу
Пилипчук Володимир Григорович, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України – голова наукової ради.
Бебик Валерій Михайлович, доктор політичних наук, професор – зас. голови наукової ради.
Дубровіна Любов Андріївна, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України – зас. голови наукової ради.
Копан Олексій Володимирович, доктор юридичних наук, професор.
Куйбіда Василь Степанович, доктор наук з державного управління, професор.
Марущак Анатолій Іванович, доктор юридичних наук, професор.
Нор Василь Тимофійович, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України.
Оніщенко Олексій Семенович, доктор філософських наук, професор, академік НАН України.
Петришин Олександр Віталійович, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України.
Покутний Сергій Іванович, доктор фізико-математичних наук, професор.
Савінова Наталія Андріївна, доктор юридичних наук, с.н.с.
Скулиш Євген Деонізійович, доктор юридичних наук, професор.
Таланчук Петро Михайлович, доктор технічних наук, професор.
Тихий Володимир Павлович, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України.
Фурашев Володимир Миколайович, кандидат технічних наук, доцент, с.н.с.
Шемшученко Юрій Сергійович, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України.
Редакційна колегія
Буханевич Олександр Миколайович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України – голова редакційної колегії.
Брижко Валерій Михайлович, доктор філософії з юридичних наук, с.н.с. – зас. голови редакційної колегії.
Довгань Олександр Дмитрович, доктор юридичних наук, професор – зас. голови редакційної колегії.
Арістова Ірина Василівна, доктор юридичних наук, професор.
Баранов Олександр Андрійович, доктор юридичних наук, с.н.с.
Беднарук Вальдемар, доктор габілітований (Люблінський католицький університет, Польща).
Бєляков Костянтин Іванович, доктор юридичних наук, професор.
Вронська Тамара Василівна, доктор історичних наук, с.н.с.
Дзьобань Олександр Петрович, доктор філософських наук, професор.
Доронін Іван Михайлович, доктор юридичних наук, доцент.
Золотар Ольга Олексіївна, доктор юридичних наук, с.н.с.
Корж Ігор Федорович, доктор юридичних наук, с.н.с.
Ланде Дмитро Володимирович, доктор технічних наук, професор.
Настюк Василь Якович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України.
Ткачук Тарас Юрійович, доктор юридичних наук, доцент.
Чистоклетов Леонтій Григорович, доктор юридичних наук, професор.
Шевчук Олександр Михайлович, доктор юридичних наук, доцент.
Шеффлер Томаш, доктор філософії з юридичних наук (Вроцлавський університет, Польща).
11. Контактна інформація редколегії
12. Архів з вихідними відомостями видання
(https://il.ippi.org.ua/index)
13. Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA тощо.
Редакція журналу «Інформація і право» у своїй діяльності керується міжнародно визнаними принципами публікаційної етики та найкращими практиками наукового видавництва. Зокрема, редакційна політика журналу відповідає рекомендаціям Committee on Publication Ethics, а також принципам San Francisco Declaration on Research Assessment щодо оцінювання наукових результатів.
Журнал забезпечує дотримання етичних стандартів на всіх етапах редакційного процесу (від подання рукопису до його публікації), включаючи прозорість редакційних процедур, об’єктивність рецензування, недопущення конфлікту інтересів, запобігання плагіату та іншим формам академічної недоброчесності. Особлива увага приділяється забезпеченню якості наукового контенту та достовірності результатів досліджень.
Редакція також підтримує принципи відповідального оцінювання наукових результатів, зокрема відмову від виключного використання кількісних наукометричних показників як критерію якості досліджень, що відповідає підходам San Francisco Declaration on Research Assessment. Оцінювання рукописів здійснюється з урахуванням їх наукової новизни, методологічної обґрунтованості, практичної значущості та внеску у розвиток відповідної галузі знань.
Редакція журналу постійно вдосконалює свої політики та процедури з урахуванням оновлених рекомендацій міжнародних організацій і прагне забезпечити інтеграцію журналу у світовий науковий простір на засадах високих етичних стандартів.
14. Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі, інформація про репозитарії, технічні засоби та гарантії доступності
Редакція журналу забезпечує довготривале зберігання та відкритий доступ до опублікованих матеріалів із метою гарантування їх доступності, збереження наукового доробку та підтримки принципів відкритої науки.
Архівування та репозитарії
Електронні версії статей архівуються:
-
на офіційному вебсайті журналу;
-
у цифровому репозитарії установи-засновника – ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України».
Технічні засоби зберігання
Для забезпечення надійності зберігання інформації редакція застосовує:
-
резервне копіювання електронних матеріалів;
-
використання стабільних форматів зберігання (PDF, XML тощо);
-
використання цифрових ідентифікаторів об'єктів (DOI).
-
розміщення матеріалів в системі Open Journal Systems.
-
розміщення матеріалів на серверах із належним рівнем технічного захисту.
Гарантії доступності
Редакційна колегія забезпечує відкритий, безкоштовний та постійний доступ до повних текстів публікацій журналу без обмежень за часом.
У разі припинення діяльності журналу або зміни технічної платформи, редакція вживає заходів для передачі архіву до відповідних установ або репозитаріїв, що гарантують подальше збереження та доступність матеріалів.
Принципи політики архівування
Політика архівування журналу ґрунтується на таких принципах:
-
довготривале збереження наукового контенту;
-
відкритість і доступність результатів досліджень;
-
надійність та безпека зберігання;
-
відповідність міжнародним стандартам наукового видавництва.
Політика відкритого доступу
Політика відкритого доступу до усіх статей і випусків Журналу ґрунтується на принципах, сформульованих у Budapest Open Access Initiative (Будапештській декларації з відкритого доступу), та спрямована на забезпечення вільного, безоплатного й необмеженого доступу до результатів наукових досліджень.
1) Загальні положення
Журнал забезпечує відкритий доступ до усіх опублікованих матеріалів без встановлення плати за перегляд, завантаження чи використання повних текстів статей.
Доступ до електронних версій статей надається негайно після їх офіційної публікації.
Користувачі мають право читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, здійснювати пошук і посилатися на повні тексти статей за умови належного зазначення авторства та джерела публікації.
2) Електронний відкритий доступ
Повні тексти всіх статей розміщуються у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Журналу.
Доступ до матеріалів не потребує реєстрації або сплати будь-яких зборів.
Електронні матеріали зберігаються з метою довготривалого архівування та забезпечення стабільності доступу.
3) Самоархівування та повторне використання
Автори зберігають право розміщувати опубліковані версії своїх статей у інституційних або тематичних репозитаріях із посиланням на офіційну публікацію в Журналі.
Повторне використання матеріалів допускається з дотриманням академічної доброчесності та коректного бібліографічного цитування.
4) Друковані примірники та наукова комунікація
Розсилка журналу здійснюється з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів» від 10.05.2002 № 608.
Для забезпечення широкого наукового доступу друковані примірники Журналу надсилаються до Національної наукової бібліотека України імені В.І. Вернадського НАН України та інших профільних бібліотечних установ, наукових установ і закладів вищої освіти. В контексті забезпечення правотворчої діяльності примірники Журналу також надсилаються до Апарату Верховної Ради України.
5) Мета політики відкритого доступу
Реалізація цієї Політики спрямована на:
-
підвищення доступності результатів наукових досліджень;
-
сприяння розвитку національної та міжнародної наукової комунікації;
-
зростання рівня цитованості та впливовості наукових публікацій;
-
інтеграцію української науки у європейський та світовий науковий простір.
Політика відкритого доступу є невід’ємною частиною редакційної політики Журналу та застосовується до всіх матеріалів, що приймаються до публікації.
15. Бази даних та індекси, які включають видання (з обов’язковим посиланням на профіль видання в кожній із зазначених баз)
1) Національна наукова бібліотека імені В.І. Вернадського НАН України
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I...
2) Google Scholar
https://scholar.google.com.ua/scholar?as_q=&as_epq=&as_oq=&as_eq=&as_occt=any&as_sauthors=&as_publication=Інформація+і+право&as_ylo=&as_yhi=&hl=uk&as_sdt=0%2C5
3) ІАС "Українська наукова періодика". Реєстр наукових видань України
https://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e27847426a2d0ab3e9
Сучасний світ наприкінці XX – на початку ХХІ століття зазнав радикальних політичних, економічних, соціальних, духовних, технологічних, екологічних змін. Людство зіткнулося з цілою низкою небачених раніше глобальних проблем, зокрема, таких, як проблеми виживання, системної трансформації і розвитку. Особливий характер новітніх глобальних трансформаційних процесів зумовлює потребу їх глибокого осмислення з метою подальшої оптимізації суспільного розвитку. Без розуміння глобальних проблем не можна кваліфіковано підійти до формування національних цілей і стратегій та сподіватись на безпечний розвиток у майбутньому.
Б.Є.Патон 
В.Я. Тацій
