БАРАНОВ О.А., Інтернет речей (IoT): регулювання надання послуг роботами зі штучним інтелектом (ст. 46-70)

УДК 002.6:004:340.1+316.329.8

Баранов О.А.,
доктор юридичних наук, с.н.с.,
керівник Центру теоретико-правових проблем інформаційної сфери НДІІП НАПрН України
 
 
Анотація. У статті досліджуються теоретико-правові засади регулювання надання послуг і проведення робіт з використанням технологій Інтернету речей зі штучним інтелектом за участю і без безпосередньої участі людини. Як типовий приклад розглядається система замовлення і доставки товарів. Запропоновано нові категорії – “безпосередні, опосередковані та гібридні правовідносини” для проведення аналізу правових моделей систем замовлення і доставки товарів з технологіями Інтернету речей зі штучним інтелектом. Досліджено особливості правових моделей детермінованого і робастного соціального управління, що адекватно описують системи Інтернету речей зі штучним інтелектом. Показана функціональна аналогія “поведінки” систем з Інтернету речей зі штучним інтелектом та традиційного субєкта права при здійсненні певної діяльності. Обґрунтовано нову теоретичну конструкцію категорії “юридична фікція” на основі запропонованого терміну “юридична догма”. Запропоновано і обґрунтовано зміст юридичної фікції: система Інтернету речей зі штучним інтелектом розглядається як суб’єкт права в якості “представника” в розумінні цивільних правовідносин.
Ключові слова: правове регулювання, технологія, Інтернет речей, штучний інтелект, фікція, догма, представництво.
Summary. The article examines the theoretical and legal framework for regulating the provision of services and works using the technologies of the Internet of Things with artificial intelligence with and without direct human participation. As a typical example, a goods ordering and delivery  system is considered. New categories are proposed – “direct, mediated and hybrid legal relations” for analysing the legal models of goods ordering and delivery  system with IoT with artificial intelligence. The features of the legal models of deterministic and robust social management adequately describing IoT systems with artificial intelligence are investigated. The functional analogy of the “behaviour” of systems of IoT with artificial intelligence and traditional subjects of law when performing certain types of activities is shown. A new theoretical construction of the category “legal fiction” is justified on the basis of the proposed term “legal dogma”. The content of legal fiction has been proposed and justified: the system of Internet of Things with artificial intelligence is considered a subject of law, as a “representative” in the understanding of civil legal relations.
Keywords: legal regulation, technology, Internet of Things, artificial intelligence, fiction, dogma, representation.
Аннотация. В статье исследуются теоретико-правовые основы регулирования оказания услуг и проведения работ с использованием технологий Интернета вещей с искусственным интеллектом при участии и без непосредственного участия человека. В качестве типового примера рассматривается система заказа и доставки товаров. Предложены новые категории – непосредственные, опосредованные и гибридные правоотношения для проведения анализа правовых моделей систем заказа и доставки товаров с технологиями Интернета вещей с искусственным интеллектом.  Исследованы особенности правовых моделей детерминированного и робастного социального управления, адекватно описывающих системы Интернета вещей с искусственным интеллектом. Показана функциональная аналогия поведения систем Интернета вещей с искусственным интеллектом и традиционных субъектов права при осуществлении определенной деятельности. Обоснована новая теоретическая конструкция категории юридическая фикция на основе предложенного термина юридическая догма. Предложено и обосновано содержание юридической фикции: система Интернета вещей с искусственным интеллектом рассматривается как субъект права в качестве “представителя” в понимании гражданских правоотношений.
Ключевые слова: правовое регулирование, технология, Интернет вещей, искусственный интеллект, фикция, догма, представительство.
 
 
 
      Постановка проблеми. Політичні і державні діячі, вчені та практики, економісти і соціологи, технічні фахівці і гуманітарії з наростаючою інтенсивністю ведуть дискусії на тему майбутнього цивілізаційного розвитку. Серед багатьох теорій і концепцій розвитку людства в останні 15 – 10 років особливу увагу привертає тема впровадження і використання технологій Інтернету речей (ІР, Internet of Things, IoT) практично у всіх сегментах соціальної активності людства...
 
 
 

 

Видання НДІІП