БЕНІЦЬКИЙ А.С., Юридичний аналіз придбання, отримання, зберігання чи збуту майна, одержаного злочинним шляхом

УДК 343.237:343.36

Беніцький А.С.,
кандидат юридичних наук, доцент, заступник начальника  
відділу організації наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка
 
 
Анотація. У статті визначено місце заздалегідь не обіцяного придбання, отримання, зберігання або збуту майна, одержаного злочинним шляхом, у кримінальному законодавстві України. Установлено юридично значущі ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 198 КК України, а також критерії, за якими можливо розмежовувати придбання, отримання, зберігання та збут злочинного майна.
Ключові слова: причетність до злочину, майно, одержане злочинним шляхом, придбання, отримання, зберігання, збут.
Аннотация. В статье определено место заранее не обещанного приобретения, получения, хранения или сбыта имущества, добытого преступным путем, в уголовном законодательстве Украины. Установлены юридически значимые признаки объективной стороны преступления, предусмотренного ст. 198 УК Украины, а также критерии, по которым возможно разграничивать приобретение, получение, хранение и сбыт преступного имущества.
Ключевые слова: причастность к преступлению, имущество, полученное преступным путем, приобретение, получение, хранение, сбыт.
Summary. The article defines the place of previously not promised purchase, receipt, storage or sale of the property, obtained by crime in accordance with the criminal legislation of Ukraine. We have established legally significant components of objective side of the crime under article 198 of the Criminal Code of Ukraine, as well as the criteria by which it is possible to distinguish between the purchase, receipt, storage and distribution of criminal property.
Keywords: implication in a crime, property obtained by crime, purchase, receipt, storage, distribution.
 
 
       Постановка проблеми. Протидія використанню майна, одержаного злочинним шляхом, є кримінально-правовим заходом, який не дає можливості виконавцеві предикатного злочину реалізувати злочинно здобуте. На необхідність удосконалення національного законодавства, спрямованого на перешкоджання вільному використанню кримінального майна в легальному або тіньовому обігу, постійно звертають увагу міжнародні організації. Наприклад, у Сальвадорській декларації про комплексні стратегії для відповіді на глобальні виклики: системи попередження злочинності та кримінального правосуддя та їх розвиток у змінюваному світі (прийнята резолюцією 65/230 Генеральної Асамблеї від 21 грудня 2010 року) указувалося на необхідність позбавлення злочинців та злочинних організацій можливості користуватися доходами від своїх злочинів [18].
        Особа, вчиняючи корисливий злочин, зазвичай має за основну мету збагачення, і обсяги цього збагачення залежать від обсягів викраденого. Хтось заволодіває мішком вугілля, набравши його з вагону, який стояв у тупику залізничної станції, хтось викрадає цей же вагон, наповнений “чорним золотом”, а дехто – і цілі потяги, у яких десятки вагонів з вугіллям. Проте перед усіма цими злочинцями постає проблема збуту викраденого. Одні вирішують це питання власними силами, другі залучають інших осіб – тих, хто заздалегідь обіцяв придбати або збути таке майно; або тих, хто робить це, заздалегідь не обіцяючи, тобто причетних осіб…
 
 

Видання НДІІП