БРИЖКО В.М., Філософія права: гносеологія у сфері інформаційного права

УДК 1:340.1:316.324.8

Брижко В.М.,
кандидат юридичних наук (Doctor of Philosophy), с.н.с.,
Заслужений винахідник республіки
 
 
Анотація. Про гносеологію як джерело знань філософії у сфері інформаційного права.
Ключові слова: філософія, право, гносеологія, інформаційне право.
Аннотация. О гносеологии как источнике знаний философии в сфере информационного права.
Ключевые слова: философия, право, гносеология, информационное право.
Summary. About the gnosiology as source of knowledge of philosophy in the field of information right.
Keywords: philosophy, right, gnosiology, information right.
 
 
       Постановка проблеми. Робота є продовженням дослідження за темою “Філософія інформаційного права” (див. [1 – 3]) в контексті проблематики узагальнення філософсько-гуманітарного і теоретичного знання про право як специфічну форму соціального буття людей і нормативного впорядкування суспільних відносин в інформаційній сфері.
     Метою статті є визначення суті та змісту основних понять гносеології та її значення для наукового становлення інформаційного права.
       Виклад основного матеріалу. Гносеологія (від давньогрец. γνῶσις – “пізнання”, “знання” і λόγος – “слово”, “мова”) – це розділ філософських знань, в якому досліджуються можливості пізнання людиною світу і самої себе, рух пізнання від незнання до знання, природа знань самих по собі і в співвідношенні з пізнаваними предметами [4].
   З погляду наукового пізнання (закономірностей, властивостей, явищ) використовується термін епістемологія (від давньогрец. ἐπιστήμη – “наукове знання, наука”, “достовірне знання” і λόγος – “слово”, “мова”) [5]. Основні проблеми наукового пізнання – проблеми істини і сенсу, методів, принципів, суті, форм, критеріїв пізнання (наука, релігія, мистецтво, ідеологія, здоровий глузд), розуміння і пояснення. Основні поняття – “відчуття”, “свідомість”, “розум”, “інформація”, “знання”.
         Для будь-якої науки найважливішим засобом отримання інформації і знань є логіка правильного мислення людини в пізнанні дійсності. Сучасна логіка включає два основних відносно самостійні напрями – логіку формальну і логіку діалектичну.
        Одне з питань, яке завжди супроводжувало науку, – чи пізнаваний світ у принципі? Відповіді на нього у представників різних філософських течій різні:
  • гносеологічний – світ пізнаваний, меж пізнання немає, необхідні лише час і засоби;
  • епістемологічний – закони світу пізнавані до меж фізичного світу;
  • агностицизм – світ непізнаваний у принципі, людина не пізнає світ, а будує його на основі плотського сприйняття і уявлень;
  • скептицизм – пізнаваність справжнього світу проблематична тощо…
 

Видання НДІІП

Вибрані видання