DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2019.3(30).194777
УДК 1:340.1:316.324.8
|
БРИЖКО В.М.,
|
доктор філософії (Ph.D.) з юридичних наук,
старший науковий співробітник
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Робота є продовженням досліджень за тематикою “Філософія інформаційного права та інформаційного законодавства” в контексті проблематики узагальнення філософсько-гуманітарного і теоретичного знання про право, як специфічну форму соціального буття людей та нормативне впорядкуванні суспільних відносин в інформаційній сфері. Концептуально ми виходимо з розмежування словосполучень “інформаційне право” та “інформаційне законодавство”. Перша – закріплює елементи, які визначають принципи інформаційно-правових відносин, друга – елементи організаційного поділу законодавчих актів, котрі сформовані в результаті запровадження норм регулювання інформаційних відносин. Виходячи з багатогранності й неоднозначності тлумачення терміна “інформація”, вважаємо, що в контексті різноманітної інформаційної діяльності (яка не виключає розумову діяльність з маніпулювання думками й фактами) “право” в інформаційній сфері існує, передусім, для політики, а “законодавство” – для усіх суб’єктів інформаційних відносин. Це визначає необхідність ознайомлення з роллю та місцем праксеологічного аспекту в інформаційній сфері...
|
|||
