БРИЖКО В.М., Маніпулювання свідомістю людини у проблемі упорядкування інформаційних відносин

УДК 1:340.1:316.324.8

Брижко В.М.,
доктор філософії (Ph.D.), старший науковий співробітник
 
 
Анотація. Про маніпуляцію свідомістю людини, зокрема у інформаційній сфері.
Ключові слова: маніпуляція свідомістю, інформаційні відносини, кодифікація.
Аннотация. О манипуляции сознанием человека, в частности в информационной сфере.
Ключевые слова: манипуляция сознанием, информационные отношения, кодификация.
Summary. The manipulation of human consciousness, in an information sphere in particular.
Keywords: manipulation of consciousness, information relations, codification.
 
 
        Постановка проблеми. Одна з помилок людини – їй здається, що коли вона висловлює свої думки, то говорить або пише зрозуміло. Проте більшість конфліктів між людьми виникає саме на ґрунті двозначності в поняттях, відсутності ясності доказів та елементарного нерозуміння. Людина має на увазі одне, а її розуміють інакше. При цьому, нерідко, низька сприйнятливість пояснюється не невмінням ясно і дохідливо висловити зміст проблеми і її рішення, а слабкими розумовими здібностями слухаючих.
У науковому, зокрема, спілкуванні існує і інша сторона “медалі” – це маніпулювання думками, фактами, не аргументованими відомостями, формулюванням фраз з декількома значеннями: можна зрозуміти так, можна інакше, ще можна і зовсім не так зрозуміти, або не зрозуміти взагалі. В результаті імітації безсторонності і зневажливості до науково-етичних принципів (див. [1]), зокрема у юридичній сфері, проблеми наукового пошуку підміняються казками з емоціональними ствердженнями про наявність в них науки та про об’єктивність методів у створенні системи упорядкування суспільних відносин, що насправді може переслідувати меркантильні цілі. У такому разі про об’єктивність, а тим більше свободу інформації серед “учених”, що дотримуються маніпулятивних імпровізацій, мови йти не може. Головне полягає у тому, що зазначені дії завдають збитку адаптації людей один до одного та до навколишнього середовища. Вони здійснюються не через нестачу інформації або помилки, а через не завжди чесне відношення до науки, чому сприяє відсутність досвіду життя в правовій державі та наукової порядності.
        Давно помічено, що звичайна мета існуючого в науці маніпулятиного фразеологізму (псевдонаукових висловлювань) – задовольнити односторонній інтерес. Як справедливо зауважив великий фізик Джеймс Клерк Максвел, – так велико уважение, которое внушает наука, что самое абсурдное мнение может быть принято, если оно изложено таким языком, который напоминает нам какую-нибудь известную научную фразу
 

 

Видання НДІІП

Вибрані видання