БУТУЗОВ В.М., Системно-структурний аналіз як метод дослідження Протидії комп’ютерній злочинності

УДК 343.9.018:519.72

Бутузов В.М.,
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,
головний науковий співробітник
Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби
з організованою злочинністю при РНБО України
 
 
Анотація. Щодо системно-структурного аналізу при дослідженні протидії комп'ютерній злочинності в Україні як комплексу методів дослідження, спрямованих на виявлення загальних тенденцій здійснення діяльності з протидії комп'ютерній злочинності та виробленні заходів щодо удосконалення системи протидії даному виду злочинності.
Аннотация. Относительно системно-структурного анализа при исследовании противодействия компьютерной преступности в Украине как комплекса методов исследования, направленных на выявление общих тенденций осуществления деятельности по противодействию компьютерной преступности и выработке мероприятий по усовершенствованию системы противодействия данному виду преступности.
Summary. With regard to system-structural analysis in the study of anti-computer crime in Ukraine as a set of research methods aimed at identifying general trends in the implementation of activities to combat computer crime and developing policies to improve the system to counteract this type of crime.
Ключові слова: система, структура, елемент, системно-структурний підхід, аналіз, протидія комп'ютерній злочинності.
 
       З огляду на те, що злочинність розглядається дослідниками як специфічне системно-структурне утворення [1], то і протидію злочинності, на думку автора, слід розглядати як певну систему. Дефініцію “система” (з грецької – ціле, що складається з частин) пропонується тлумачити в даному випадку як: сукупність елементів, одиниць, частин, об’єднаних спільною ознакою; сукупність методів, прийомів, правил здійснення чогось [2].
        Дослідники вказують, що поява в категоріальному апараті філософії поняття “система” у співвіднесенні з “елементами” поставило їх у зв’язок із близькою за змістом категоріальною парою “ціле-частина”. Відмінність нової пари полягає в тому, що “система” підкреслює організований характер якоїсь множини, тоді як у понятті “ціле” міститься лише вказівка на зв’язок його складових компонентів; саме тому системний підхід виявився найтіснішим чином пов’язаним зі структурним аналізом – аж до їх нерідкого ототожнення [3].
        Автор дотримується думки, що питання про системно-структурний характер будь-якого об’єкта виникає тоді, коли необхідно з’ясувати, як зміна даного об’єкта пов’язана із змінами більш загального цілого, в яке він входить як частина, і як зміна однієї частини цілого пов’язана із зміною інших частин [4].
         Система є найбільш високорозвиненим типом цілого, і відносини “система – підсистеми – елементи” вбирають у себе відносини “ціле – частина”. Вивчення зв’язку цих двох відносин стало й можливим, і необхідним завдяки поширенню системного підходу на більш складні форми цілісності [3]…
 

 

Видання НДІІП

Вибрані видання