ФУРАШЕВ В.М., Питання законодавчого визначення понятійно-категорійного апарату у сфері інформаційної безпеки

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.1(4).271727

УДК 340.13

ФУРАШЕВ В.М.,
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник, доцент  
 
 
Анотація. Про удосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки.
Ключові слова: інформація, інформаційнабезпека,національна безпека, інформаційне суспільство.
Аннотация. Об усовершенствовании нормативно-правового обеспечения информационной безопасности.
Ключевые слова: информация, информационная безопасность,национальная безопасность, информационное общество.
Summary. On improvement of regulatory support of information security.
Keywords: information, information security,national security, informational society.
 
 
 
        Постановка проблеми. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції головною ареною зіткнень і боротьби різневекторних національних інтересів держав стає інформаційний простір. Сучасні інформаційні технології дають змогу державам реалізувати власні інтереси без застосування воєнної сили, послабити або завдати значної шкоди безпеці конкурентної держави, яка не має дієвої системи захисту від негативних інформаційних впливів [1]. У цьому контексті сьогодні продовжує залишатися багато питань до вирішення проблеми нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки як комплексу політичних, соціальних, економічних та інформаційних відносин разом з організаційно-адміністративними та техніко-технологічними заходами.
        Метою статті є дослідження та розробка пропозицій щодо подальшого удосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки.
        Виклад основних положень. У національному нормативно-правовому просторі словосполучення “інформаційна безпека” вперше з’явилося у 1992 році в Указі Президента України “Про затвердження складу Консультативно-експертної групи по підготовці концепції національної безпеки України” [2], а точніше, у “Витягу з протоколу засідань Комісії при Президенті України по підготовці пропозицій про статус, порядок діяльності і структуру Ради національної безпеки”, який є невід’ємною частиною цього указу. Це словосполучення було застосоване як назва одного з основних напрямів концепції національної безпеки України.
В Конституції України [3], в статті 17, на п’ятому році існування незалежної України вперше на законодавчому рівні, тим більше – на найвищому законодавчому рівні, було застосоване поняття “інформаційна безпека” у контексті, що “захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу”. Таким чином, словосполучення “інформаційна безпека” стало нормативно-правовим поняттям, причому, поняттям конституційним…
 
 
 

 

Видання НДІІП