УДК 340.13
|
ФУРАШЕВ В.М.,
|
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
доцент, професор РАЕ
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. В роботі [1] було встановлено наступне.
По-перше, у переважній більшості чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які спрямовані на встановлення, розвиток та регулювання інформаційних відносин, не застосовується поняття “інформаційна безпека”.
По-друге, переважна більшість положень законів України та інших нормативно-правових актів [2 – 54], які мають безпосереднє відношення до інформаційних відносин, мають спрямованість саме на захист інформації. Положення зі спрямованістю на захист людини, суспільства, а й відповідно, держави від інформації знаходяться у “меншості”.
По-третє, за винятком Закону України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки” [11], у законах України та відповідних інших нормативно-правових актах, у яких з тією чи іншою метою згадується поняття “інформаційна безпека”, не надається його визначення.
По-четверте. стрижнем розуміння сутності поняття “інформаційна безпека” є розуміння сутності поняття “інформація”.
По-п`яте, отримання інформації людиною здійснюється через всі чотири органи, якими її наділила природа: зір, слух, відчуття та дотик…
|
|||
