|
Гладківська О.В.,
|
кандидат фізико-математичних наук,
старший науковий співробітник,
головний науковий співробітник НДІІП НАПрН України
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Будь-який соціальний організм є активною саморегулюючою системою, що розвивається і функціонує, пристосовуючись до зовнішніх умов, взаємодіє з навколишнім суспільством і природним середовищем. До якісних особливостей соціальної системи відноситься те, що вона: є багатофакторною, імовірнісною системою; спирається на сукупність специфічних закономірностей, що повинні враховуватися при формуванні раціональної моделі механізму функціонування правової системи; має властиві їй цілі, що можуть або співпадати з цілями правового регулювання, або відрізнятися від них (наприклад, цілі окремих членів суспільства чи соціальних груп не співпадають з цілями і нормами, прийнятими в суспільстві); пов'язана не тільки з правовими, але й з іншими соціальними регуляторами (політичними, моральними, технічними нормами та ін.), що можуть виявляти себе як локально діючі регулюючі системи; характеризується динамізмом, включаючи і стрибкоподібний, що має враховуватися в процесі правового регулювання [1].
В інформатиці і кібернетиці важливу роль відіграє поняття складної динамічної системи. Складні динамічні системи є множиною більш простих, кожна з яких є, у свою чергу, самостійною системою (прості підсистеми). Стан усієї системи й окремих елементів характеризується значенням одного параметра або їх множиною, закономірності зміни яких можуть бути різні. Перехід системи з одного стану в інший називається процесом. Перехід системи з одного стану в інший шляхом впливу на її параметри називається керуванням. Інша характерна риса складної динамічної системи – це її розвиток. В усіх складних динамічних системах керування відбувається шляхом збору, поширення, збереження і переробки інформації, формування і передачі команд керування виконавчим органам...
|
|||
