КАРЄВ І.Ю., ФУРАШЕВ В.М., Кіберсталкінг: відображення у національному законодавстві (с. 29-34)

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.1(36).238176

УДК 343.412

КАРЄВ І.Ю.,

ФУРАШЕВ В.М.,

магістр права.

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, доцент, КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Анотація. Стаття присвячена кіберсталкінгу – виду специфічного кіберзлочину, при якому психологічний тиск на жертву відбувається за допомогою IT-технологій, та його відображення у національному законодавстві.

Ключові слова: інформаційне суспільство, соціальні мережі, кіберсталкінг, закон.

Summary. The article is devoted to cyberstalking – a type of specific cybercrime in which psychological pressure on the victim occurs with the help of IT-technologies, and its reflection in national legislation.

Keywords: іnformation society, social network, cyberstalking, law.

Аннотация. Статья посвящена киберсталкингу – виду специфического киберпреступления, при котором психологическое давление на жертву происходит с помощью IT-технологий, и его отображение в национальном законодательстве.

Ключевые слова: информационное общество, социальные сети, киберсталкинг, закон.

Постановка проблеми. Кіберсталкінгом, або онлайн-сталкінгом називають переслідування в соцмережах Інтернету [1]. Кіберсталкінг – це відносно нове явище, яке виникло з розвитком інформаційних технологій. Сам термін уперше з’явився на початку 2000-х років, а в 2015 році був офіційно внесений у нову редакцію словника Уебстера, який уважається самим повним сучасним американським словником англійської мови. По суті кіберсталкінг являє собою нав’язливе переслідування в Інтернеті з боку однієї людини або групи осіб, яке несе в собі потенційну погрозу психологічному, фізичному або матеріальному стану жертви. Воно може містити в собі прямі або непрямі погрози, шантаж, несанкціоноване використання персональних даних, поширення наклепу та ін. Кіберсталкери географічно не обмежені деяким районом, країною – вони можуть переслідувати жертв, навіть перебуваючи в інших країнах з такою ж легкістю, якби вони знаходились по сусідству. Більше того, новітні технології дозволяють віртуальному переслідувачеві не тільки загрожувати іншій особі, але й підбурювати до таких дій третю сторону. І це вкрай складно відстежити. Кіберсталкінг може проявлятися не тільки в несанкціонованому використанні персональних даних з метою заплямувати честь жертви або вкрасти майно, але й в психологічному тиску, що припускає контакт із переслідувачем...

Повний текст статті.

Журнал "Інформація і право" >> 1(36)/2021

КАРЄВ І.Ю., ФУРАШЕВ В.М., Кіберсталкінг: відображення у національному законодавстві (с. 29-34)

Проекти інституту

Видання НДІІП

Вибрані видання