https://doi.org/10.37750/2616-6798.2012.1(4).271724
УДК 347.78
|
КОМЗЮК Л.Т.,
|
кандидат юридичних наук, доцент,
докторант юридичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Наближення чвертьстолітнього ювілею від початку здійснення активної гармонізаційної політики у сфері авторського права (далі – АП) в ЄС (пов’язані з прийняттям у 1988 р. Європейською Комісією (далі – ЄК)) Зеленої книги “Авторське право і технологічний виклик”) ознаменувалось низкою вагомих ініціатив, які дають багатий матеріал для осмислення сучасної проблематики охорони авторських та суміжних прав у контексті європейської інтеграції. Попри появу протягом останніх років низки наукових праць, в яких висвітлюються окремі аспекти досліджуваної теми [див., зокрема 1, 2], її актуальність не знижується, оскільки не вистачає аналізу й узагальнення саме новітніх домінуючих тенденцій у зазначеній сфері.
Метою статті є аналіз найактуальніших (як позитивних, так і негативних) сучасних тенденцій гармонізації європейського АП (в широкому розумінні, тобто, включаючи і суміжні права (далі – СП)).
Виклад основних положень. Для кращого розуміння сучасного стану і тенденцій гармонізації АП ЄС наголосимо, насамперед, на тому, що зберігається невизначеність щодо місця АП (і в цілому права інтелектуальної власності (далі – ІВ)) у системі права ЄС. Цей недолік не усунули ні вже відхилений проект Конституції ЄЄ, ні сучасна новелізація Лісабонським договором від 13.12.07 р. про внесення змін до Договору про Європейський Союз і Договору про заснування Європейського Співтовариства первинного права ЄС – його засновницьких договорів. У всіх названих, а також в деяких інших документах (Хартія основних прав ЄС, класифікатор галузей “законодавства”) і далі вбачається підрядне значення права ІВ щодо регулювання відносин власності (як це має місце в п. 9 преамбули Директиви 2001/29/ЄС), щодо спільного (єдиного) ринку чи щодо конкуренційного права.
У зв’язку з набранням чинності 1 грудня 2009 р. вже згаданим Лісабонським договором суттєво змінилась ситуація з визначеністю і з обсягом компетенції ЄС щодо гармонізації охорони прав ІВ. Так, ч. 1 ст. 118 Договору про функціонування Європейського Союзу передбачено, що в контексті створення і функціонування внутрішнього ринку Європейський Парламент і Рада, діючи відповідно до звичайної законодавчої процедури, встановлюють заходи зі створення титулів європейських прав ІВ для “запровадження однакової охорони прав інтелектуальної власності у всьому Союзі” [3]…
|
|||
