КОПАН О.В., Дестабілізація соціально-політичної ситуації – провокація внутрішньодержавного конфлікту (ст. 73-78)

DOI: 

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2017.4(23).273109

УДК 342.591

Копан О.В.,
доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник
НДІ інформатики і права НАПрН України
 
 
Анотація. У статті розкрито проблему навмисного створення умов для виникнення конфлікту, результатом якого є дестабілізація соціально-політичної ситуації в країні.
Ключові слова: внутрішньодержавний конфлікт, дестабілізація соціально-політичної ситуації, безпека, провокація, екстремізм, конфлікт безпеки.
Summary. The article deals with the problem of deliberate creation of conditions for the emergence of conflict, the result of which is the destabilization of the socio-political situation in the country.
Keywords: intra-state conflict, destabilization of socio-political situation, security, provocation, extremism, сonflict of safety.
Аннотация. В статье раскрыта проблема умышленного создания условий для возникновения конфликта, результатом которого является дестабилизация социально-политической ситуации в стране.
Ключевые слова: внутригосударственный конфликт, дестабилизация социально-политической ситуации, безопасность, провокация, экстремизм, конфликт безопасности.
 
 
      Постановка проблеми. Проблема підтримання злагоди в суспільстві, забезпечення внутрішньодержавної безпеки безпосередньо пов’язана з соціальними конфліктами, які можуть провокуватись політичними процесами.
       До кризових ситуацій внутрішньодержавного масштабу відносяться: громадянська війна; погіршення стану безпеки індивіда і суспільства; різке зниження рівня добробуту населення; екологічна катастрофа та ін. Кризові ситуації такого порядку, незважаючи на всю різноманітність цих ситуацій, піддаються загальному, філософському усвідомленню їх природи, що дозволяє визначити шляхи убезпечення суспільства від їх негативних наслідків, для чого в нагоді стає методологія теорії державного управління. Особливої небезпеки набувають конфлікти, які є результатом провокацій, спрямованих на дестабілізацію соціально-політичної ситуації, маючи єдине підґрунтя, злу волю ініціатора сценарію щодо негативного розвитку подій. Протистояти провокації можливо тоді, коли з’являється розуміння всієї негативності дій, спрямованих на підрив внутрішньодержавної ситуації, коли соціальна свідомість визнає їх безперечним злом для свого існування. Відповідний процес повинен відбуватися природним шляхом, без порушення соціальних зв’язків, комунікаційних каналів у суспільстві. Індивід і суспільство в цілому не повинні ставати об’єктом провокативних дій як ініціатора конфлікту, так і сторони, яка взяла на себе обов’язок забезпечувати безпеку на всій території країни шляхом захисту національних інститутів та інтересів, поваги до законів, підтримання миру та громадського порядку, захисту людей і майна...
 

 

Видання НДІІП