https://doi.org/10.37750/2616-6798.2014.3(12).272561
УДК 007:304:001
|
КРАСНОСТУП Г.М.,
|
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,
НДІІП НАПрН України
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. З моменту своєї появи засоби масової інформації стали найважливішим інструментом свободи вираження поглядів.
Останні дослідження та публікації фахівців у сфері інформаційного права, зокрема, О. Баранова, О. Вознесенської, Д. Дуцик, О. Ляхова, Л. Мудрак, Д. Проценко, О. Рачинська, Д. Тупчієнко Т. Шевченка свідчать, що вони зробили значний внесок у дослідження правового регулювання суспільних відносин щодо діяльності засобів масової інформації в мережі Інтернет. Разом з цим, більш глибокого дослідження потребує питання перспектив правового регулювання конвергентних медіа, а також формування та реалізації державної політики у цій сфері.
Метою статті є визначення сутності і змісту такого поняття як “засіб масової інформації”, його видів, розробка практичних рекомендацій щодо правового регулювання суспільних відносин стосовно діяльності конвергентних медіа.
Виклад основних положень. Майже третина громадян України є користувачами мережі Інтернет – за підрахунками Міжнародного союзу електрозв’язку їх кількість становить близько 15 млн. Громадяни України дедалі активніше опановують нові форми комунікацій, зокрема “соціальні медіа”: ними охоплено близько 7 – 8 млн. наших співвітчизників, тобто в Україні стрімко формується масова Інтернет-аудиторія та специфічне “мережеве” соціокультурне середовище, що за своїми основними параметрами буде подібним до таких у розвинених країнах [1]…
|
|||
