Засідання круглого столу відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Він відзначив, що тема, винесена на обговорення, є непересічною. Активна позиція громадських організацій до вивчення проблеми безпеки розвитку держави є очевидною. В сучасних умовах, коли жодна соціальна інституція не існує окремішньо, а є інтегрованою в широку систему зв’язків, як локального, так і глобального характеру, на перше місце виходить проблема налагодження комунікацій між державою та недержавним сектором з метою забезпечення розвитку економічних, соціальних та інших зв’язків. «Напрацювання, що виносяться на розгляд і, які стали результатом співпраці науковців та експертів недержавних організацій, є надзвичайно важливими. На них вже є реакція, іноді критична, іноді позитивна, але сам факт того, що цей діалог вже почався є надзвичайно важливим», – підкреслив А. Єрмолаєв.
Зі вступним словом до учасників заходу звернувся Перший віце-президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин. Він відзначив, щона загальнодержавному рівні, за участі провідних вітчизняних експертів, такого роду захід відбувається вперше. В умовах економічної глобалізації зростає роль держави і права та інститутів громадянського суспільства у подоланні викликів і загроз, а також у розвитку державної і недержавної складових системи національної безпеки України. Вказані процеси потребують подальшого розвитку правових наукових досліджень і вдосконалення національного законодавства. На думку доповідача, сьогоднішній «круглий стіл» може стати вагомим кроком у розвитку недержавного сектору безпеки та подальшого співробітництва між Українським союзом промисловців і підприємців та Національною академією правових наук України.
Василь Крутов у своєму виступі зосередив увагу на проблемах сталого функціонування українського бізнесу. Ним було підкреслено, що сучасна державна політика в галузі організації безпеки господарюючих суб’єктів є відносно слабкою, вітчизняне законодавство із зазначеного питання – недосконалим, а участь інститутів громадянського суспільства в цьому процесі – мінімальною. На сьогодні в Україні відсутня ефективна, високоорганізована система безпеки бізнесу, яка б відповідала інтересам національної економіки, міжнародним стандартам та задовольняла потреби кожного суб’єкта підприємницької діяльності. В.Крутов, наголосив на актуальності створення національної системи захисту підприємництва в Україні, визначення ідеології та стратегії її розвитку. Практичним прикладом реалізації цієї ідеї стали ініціативи Українського союзу промисловців і підприємців, який нині об'єднує понад 38 тисяч підприємств різних галузей економіки та форм власності. На думку доповідача, важливим базисом ідеології недержавної системи безпеки має стати нова архітектура системи національної безпеки на основі цивілізованого співвідношення її державної та недержавної складових. Головний внутрішній механізмфункціонування такої системи підприємництва повинен будуватися на основі соціально-партнерських угод, що укладаються між державними інституціями і суспільством, відповідними громадськими організаціями і підприємцями. Доповідач також відзначив, що до цього часу в Україні специфічний ринок недержавних безпекових послуг формується і розвивається хаотично і, в першу чергу, через відсутність необхідного організаційно-правового забезпечення. Тому одним із основних напрямів формування майбутньої вітчизняної системи безпеки бизнесу є формування правової бази її діяльності. Разом з цим, для забезпечення повного циклу організації безпеки суб’єктів господарювання є нагальним та необхідним створення системи підготовки фахівців безпекового напрямку. Підсумовуючи свій виступ В. Крутов наголосив, що недержавна система безпеки підприємництва має великий позитивний потенціал, спрямований на виконання важливих державних і соціальних функцій, який потребує реалізації.
Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Володимир Пилипчук свій виступ присвятив висвітленню системно-правових проблем становлення і розвитку недержаних суб’єктів сектору безпеки. Зокрема, ним було наведено прийняту у європейських країнах класифікацію державних і недержавних суб’єктів сектору безпеки. Далі доповідачем було виокремлено низку політико-правових аспектів формування недержавного сегменту сектору безпеки в Україні. Серед яких: членство України у Світовій організації торгівлі та визнання міжнародною спільнотою нашої держави як країни з ринковою економікою; приналежність майже 90 % суб’єктів економічної діяльності до приватної сфери; можливість відповідно до чинного законодавства створювати інформаційно-аналітичні, охоронні та інші приватні структури у сфері безпеки бізнесу; наявність низки зовнішніх і внутрішніх загроз підприємницькій діяльності, які стимулюють розвиток недержавних суб’єктів сектору безпеки. В. Пилипчук зазначив, що активізація України на зовнішніх ринках і формування власних дієздатних ринків супроводжується поступовим зростанням економічних ризиків та загроз, що виникають перед вітчизняними виробниками. Перша група ризиків і загроз пов’язана із зовнішнім впливом та рівнем економічної безпеки держави (вразливість з боку глобальних впливів, стабільність фінансової ситуації; забезпечення темпів економічного зростання, розвитку науково-технічного потенціалу та інформатизації; ефективності політики держави по забезпеченню якості життя в суспільстві тощо). Друга група ризиків і загроз виникає на рівні взаємовідносин між підприємством і державою (проблеми регулювання ринку). Третя група – це внутрішні загрози й дестабілізуючі фактори, залежні від самого підприємства (некваліфіковане ведення справ, неефективне використання інформаційних ресурсів, недотримання правил безпеки). До четвертої групи ризиків було віднесено протиправну діяльність конкурентів, організованих злочинних структур і приватних осіб (промислове шпигунство, шахрайство, рейдерство та інші протиправні дії). На думку доповідача, успішне подолання наявних загроз на шляху розбудови вітчизняної економіки потребує вирішення надзвичайно складних зовнішньоекономічних та внутрішньо економічних завдань. Це можливо зробити лише за умови створення та функціонування ефективної системи безпеки підприємництва в Україні, яка б гарантувала повноцінний захист недержавного сектору національної економіки в умовах жорсткої і зростаючої конкуренції. До першочергових заходів розвитку недержавних суб’єктів сектору безпеки доповідач відніс: 1) корегування моделі забезпечення національної безпеки і розвиток недержавних суб’єктів сектору безпеки; 2) врахування досвіду європейських та інших держав у сфері недержавного сектору безпеки (активне використання послуг недержавної системи безпеки для вирішення завдань національної та міжнародної безпеки; формування інформаційної бази; розвиток системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для недержавних суб’єктів сектору безпеки); 3) прийняття необхідних законів та інших нормативно-правових актів для врегулювання діяльності недержавних суб’єктів сектору безпеки (законів «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про основи національної безпеки», «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про зброю», «Про комерційну таємницю», «Про протиправне поглинання та захоплення підприємств», «Про службу безпеки суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб»); 4) розроблення загальнонаціональної програми організації безпеки підприємництва в Україні.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко у заключному слові виділив ряд важливих висновків, що стали результатами плідної дискусії. По-перше, було наголошено на тому, що експертне обговорення підтвердило існування серйозної проблеми у нормуванні недержавної сфери сектору безпеки. Втім, проведений «круглий стіл» зробив суттєвий крок у формуванні спільного бачення цього питання. О. Литвиненко запропонував створити на базі Національного інституту стратегічних досліджень Робочу групу з питань нормування діяльності недержавних структур сектору безпеки із залученням потенціалу усіх зацікавлених сторін. За результатами обговорення учасники «круглого столу» на тему «Проблеми становлення недержавних суб’єктів сектору безпеки в Україні» констатували необхідність формування і розвитку в Україні недержавної системи безпеки як складової громадянського суспільства, системи забезпечення національної безпеки і небюджетної резервної правоохоронної системи та рекомендували наступне:
