УДК 007:347.133.2
| О.А. БАРАНОВ, |
кандидат технічних наук, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки |
||
Постановка проблеми. Останніми роками дістали широкого поширення такі неологізми, як е-економіка, е-медицина, е-уряд та багато інших, що є образним і ємним відображенням усепроникаючого впливу інформаційних комп'ютерних технологій на людську діяльність. Від цих неологізмів з'явилися інші похідні: електронний уряд, електронна митниця, електронний лікар, електронний бізнес, електронна торгівля, електронне суспільство, взаємодія в Інтернеті, спілкування в Інтернеті тощо [1 - 3].
Не уникнула цього впливу і правова наука. Широко стали вживатись терміни: комп'ютерне право, електронні договори, електронні документи, електронні правочини тощо. І якщо в деяких галузях знань використання прикметників "електронний" і "цифровий" у більшості випадків носить виправданий характер, то в правовій науці це найчастіше призводить до великих дискусій, до появи додаткових юридичних конструкцій. Прикладом може слугувати дискусія щодо терміна "електронний правочин", яку активно ведуть українські вчені [ 4 - 7]. Одним з результатів цієї дискусії є пропозиція ввести в доктрину цивільного права нове поняття "електронний правочин". Аналіз цієї дискусії підтверджує актуальність розгляду проблеми правових можливостей і наслідків використання інформаційних комп'ютерних технологій при укладанні правочину.
Метою статті є розгляд правових особливостей використання технічних засобів телекомунікацій (зв'язку) при укладанні правочину і вивчення питання доцільності введення нового поняття "електронний правочин" у доктрину цивільного права.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Законодавець встановив, що воля сторін правочину може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦКУ). Багато авторів солідарні в тому, що саме використання технічних засобів зв'язку при укладанні правочину привносить деякі особливості, які підлягають обов'язковому урахуванню при правовому регулюванні [ 5 - 9]. Однак при цьому є розбіжності в розумінні принципів роботи та сутності технічних засобів зв'язку, що, безсумнівно, створює проблеми в правозастосуванні…
|
|||
