УДК 004.056.53:316.32
|
Панченко О.А.,
Панченко Л.В.,
|
доктор медичних наук, професор
кандидат психологічних наук,
Державний заклад “Науково-практичний медичний
реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України”
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Сьогоднішній етап розвитку цивілізації характеризується становленням глобального інформаційного суспільства, в якому основним стратегічним ресурсом є інформація. Нові інформаційно-комунікаційні технології все більш широко проникають практично у всі сфери життєдіяльності суспільства, змінюючи умови праці і побуту людини, формуючи у нього нові потреби, стереотипи поведінки, а також нові уявлення про якість життя, простір і час.
Історичний досвід розвитку науково-технічного прогресу свідчить, що будь-які технічні нововведення та ідеї стають в соціальному плані ефективними лише в тих випадках, коли вони органічно включаються в культурне середовище суспільства, стають невід’ємною частиною його загальної культури.
У сучасному інформаційному суспільстві основним атрибутом є інтелектуальний (науково-освітній, інформаційний і комунікаційний) потенціал, який неможливо створити без стабільної роботи та розвитку науки, освіти, професійних, політичних і управлінських структур на основі новітніх інформаційних технологій. Виникло усвідомлення інформаційних процесів в широкому соціокультурному контексті, і тепер вони прямо співвідносяться з культурою людства і з основними тенденціями її подальшого розвитку.
Вплив інформаційних процесів на всі сфери життєдіяльності суспільства актуалізував найважливіші питання соціального буття, у тому числі питання інформаційних загроз, що спричинило пильну увагу до інформаційної безпеки.
|
|||
