ПРОЦЕНКО В.А., Особливості механізмів захисту персональних даних в законодавстві ЄС

УДК 342.721:681.3.02

ПРОЦЕНКО В.А.,
науковий співробітник Науково-дослідного центру
Національної академії правових наук України  
 
 
Анотація. Про сучасні проблеми захисту персональних даних та про механізми ЄС по забезпеченню захищеності даних, закріплені на законодавчому рівні.
Ключові слова: захист даних, обробка інформації, персональні дані,захист персональних даних, права і свободи людини, передача даних, хмарні обчислювання, безпечна гавань.
Аннотация. О современных проблемах защиты персональных данных и о механизмах ЕС по обеспечению защищенности данных, заложенных на законодательном уровне.
Ключевые слова: защита данных, обработка информации, персональные данные, защита персональных данных, права и свободы человека, передача данных, “облачные вычисления”, безопасная гавань”.
Summary. Modern issues of personal data security and EU data security safeguarding mechanisms provided by law.
Keywords: data security, information processing, personal data, personal data security, human rights and freedom, data transfer, “cloud computing”, “safe harbor.
 
        Постановка проблеми. Персональні дані – це будь-яка інформація, що стосується особи, незалежно від того, до якої сфери життєдіяльності вона відноситься – особистої, професійної чи громадської. Це може бути що завгодно, від імені особи, фото та адреси електронної пошти, до банківських реквізитів, повідомлень в соціальних мережах, медичної інформації або IP-адреси комп’ютера.
          Хартія ЄС “Про основні права” встановлює, що кожна людина має право на захист персональних даних вдома, на роботі, в торговельних відносинах, лікарні, поліцейському відділку або в Інтернеті [1]. 74 % європейців вважають, що розкриття персональних даних стає неминучим у сучасному житті, але в той же час, 72 % Інтернет-користувачів стурбовані тим, що вони надають надто багато особистої інформації. Вони відчувають, що не мають повного контролю над своїми даними. Це руйнує їхню довіру до мережі Інтернет і стримує зростання цифрової економіки в цілому.
       Значного розголосу, наприклад, набула справа австрійського студента-юриста Макса Шремса. Він спробував з’ясувати стан безпеки його особистих даних, звернувшись до соцмережі Facebook. Він був здивований, коли представники Facebook погодилися надіслати йому більше ніж 1200 сторінок інформації про нього, навіть за умови, що він вже давно видалив свій профіль в цій соцмережі.
      М. Шремс надіслав 22 скарги уповноваженому із захисту даних в Дубліні, де знаходиться головний офіс Facebook в Європі. За його словами, були вилучені всі його повідомлення в Facebook. І простий пошук за окремими словами може дати значний обсяг особистої інформації. Наприклад, можна ввести всі політичні партії, які існують в Австрії, і через мить дізнатися, за яку він голосував, тому що студент обговорював їх в приватних чатах з іншими людьми. І все це зберігається протягом трьох, чотирьох, п’яти, а подекуди, і 10 років…
 
 
 

 

Видання НДІІП

Вибрані видання