УДК 340.114.5
|
Савінова Н.А.,
|
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник
|
||
|
|||
|
Постановка проблеми. Останнім часом спостерігається тенденція втрати авторитету правових норм. Ми переживаємо стан аномії [1] (від фр. аnomie – беззаконність, безнормність), у якому внаслідок руйнування системи попередніх цінностей у індивідів відбувається втрата соціальних орієнтирів. В таких умовах правовий нігілізм лише підтримується наявними правовими приписами, спостерігаються системні зловживання правом, а кримінальні девіації нормами права лише педалюються. З розумінням цього лукаво було б говорити про ефективність правового впливу в цілому, а тим більше – про досягнення високої задекларованої мети права – регулювання суспільних відносин. Ефективність права не може зводитися до статистичних даних показників реалізації правових приписів, у тому числі норм імперативних галузей права, адже об’єктивно право має реалізовувати основну гуманітарну функцію – забезпечення нормального функціонування суспільства.
Як будь-яка інформація, інформація правових норм має поступати до свідомості того суб’єкта, на кого вона орієнтована. Дискусії з приводу визначення (а точніше –невизначеності!) суб’єктної орієнтації правових приписів, механізмів підвищення ефективності норм, втрати ідеології суспільної користі сучасними нормами ведуться у всіх галузях сучасної правової науки. Так, у конституційному, кримінальному, адміністративному, цивільному праві у цьому діалозі беруть участь найдосвідченіші представники різних шкіл, а представники науки теорії та філософії права намагаються дати пояснення феномену втрати актуальності раніше дієвих правових приписів…
|
|||
