СКУЛИШ Є.Д., Теоретико-методологічні засади визначення об’єкта та предмета кіберзлочинів

УДК 002.6:341.48

Скулиш Є.Д.,
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений юрист України
 
 
Анотація. У статті розглянута проблема, що стосується визначення об’єкта та предмета кіберзлочинів. Вказано на те, що цей вид злочинності має самостійний предмет та об’єкт, що дає змогу не змішувати його із комп’ютерними злочинами.
Ключові слова: кіберзлочинність, об’єкт, предмет, суспільні відносини, злочинне посягання.
Аннотация. В статье рассмотрена проблема, которая касается определения объекта и предмета киберпреступлений. Указано, что этот вид преступности имеет самостоятельный предмет и объект, что позволяет не смешивать его с компьютерными преступлениями.
Ключевые слова: киберпреступность, объект, предмет, общественные отношения, преступное посягательство.
Summary. The article considers the problem concerning the determination of crime object and the crime subject. It is indicated on that this type of criminality has independent crime object and the crime subject, that enables not to mix it up with computer-related crimes.
Keywords: computer-facilitated criminality, crime object, crime subject, public relations, criminal trespass.
 
 
       Постановка проблеми. Комп’ютерні злочини – це одна з найдинамічніших груп суспільно небезпечних посягань, показники поширення яких швидко збільшуються, що зумовлено прискореним розвитком інформаційних технологій та постійним і стрімким розширенням сфери застосування комп’ютерної техніки.
Серед безлічі причин цієї ситуації присутні не тільки процесуальні та криміналістичні труднощі виявлення, розкриття і розслідування більшості видів кіберзлочинів. В умовах постійно мінливого, не повною мірою кодифікованого і не завжди досконалого законодавства, складні схеми, які застосовуються кіберзлочинцями, широкий спектр злочинів, які вчиняються в кіберпросторі, не додають прозорості у розумінні основних ознак більшості складів цих злочинів.
На сьогодні немає єдиного розуміння щодо обсягу протиправних посягань, які можуть розцінюватися як кіберзлочини, а також є проблема із відмежуванням кіберзлочинності як принципово нового виду злочинної діяльності від злочинів, які традиційно вчиняються з використанням комп’ютерних технологій. Особливо проблематичними в цьому плані є такі ознаки, як об’єкт та предмет кіберзлочинів, які, являючи собою характерні риси загального поняття “кіберзлочинність”, безпосередньо окреслюють сферу застосування тієї чи іншої кримінально-правової норми.
        Водночас, ця проблема є принципово важливою з точки зору теоретико-методологічних засад визначення об’єкта та предмета кіберзлочинів. Труднощі в цьому плані пов’язані з тим, що вони вчиняються не в середовищі матеріального світу, а в ідеальному “віртуальному середовищі”, коли важко виокремити традиційні елементи складу злочину, дослідити сукупність юридичних об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують групу суспільно небезпечних діянь…
 
 
 

Видання НДІІП