Від редактора журналу. ПРО НАУКОВІ ТА ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ

На дорогу розвитку науки, на численні її відгалуження, прагнуть потрапити багато людей. І кожен має до неї своє цільове по життю відношення.

Хтось шукає новизну істини і нові знання, своєю творчою працею розвиває старі висновки. Частина людей розуміє важливість науки, підтримує в суспільстві пошану до неї і свідомість її морально-етичної необхідності.

Хтось скрупульозно чесний, а інший істину плутає з вигодою, грає з престижністю науки. Адже істина і непроста, і має до інтересів людей найживіше відношення. На шляху до неї виникають найрізноманітніші перешкоди, а нові плідні ідеї приходять досить рідко і часто зустрічають нерозуміння і затверджуються з великим опором, а то і ворожістю. Сама трудність збагнення істини часто посилюється соціальними і історичними обставинами. Проходження істини вимагає, крім іншого, ще і певної завзятості і твердості, чого у багатьох немає. На жаль, багато авторів статей і дисертацій погано розуміють те, що логіки умоглядних побудов (“голих ідей”) – абсолютно недостатньо для висновків та рекомендацій. У науках про суспільство (зокрема, в юриспруденції) доводиться вирішувати задачі, що не мають однозначного рішення, які вимагають перевіряти на адекватність нескінченно складні реальності, чого формально не можна зробити. Тому, потрібні неформальні кроки, потрібна оригінальність думки, новизна і глибока обґрунтованість висновків. А для цього вимагається не тільки щось припустити, але і конкретно та детально показати і проаналізувати припущення, а крім того – ще і доказово відкинути всі інші можливі пояснення, особливо найпростіші і звичні. Це загальна і первинна вимога науки, інакше можна придумати пояснень з “три короби”.

Якісь групи зацікавлені в знанні істини, а якісь – лише в деяких, в основному технічних її областях. Частина обвинувачує її в нових бідах людства.

Нерідко хтось бавиться, робить спроби самоствердження і просто годується, чекаючи від науки допомоги в адміністративно-меркантильному просуванні. Хтось, мінливо розуміючи суть наукових дискусій і суперечок, штовхає її вбік або назад в пізнанні – так “гризуть граніт науки”, що не жаліють ні граніту ні зубів.

Буває так, що те, що вважають або видають за знання, такими зовсім не є. І головна біда полягає у тому, що значна кількість публікацій не є науковими дослідженнями, призначення яких полягає в рішенні наукових задач, а не у компіляції відомостей і формулюванню умоглядних уявлень. Саме звідси виникає брак наукової новизни, теоретичної та практичної значущості, відсутність основних ознак, характерних для наукового кваліфікованого дослідження та розвитку науки.

Наука не може бути явищем масовим (що, на превеликий жаль, сьогодні  спостерігається в Україні). Вона вінчає прагнення вельми небагатьох людей до духовного зростання (про церкву розмови немає), до самовдосконалення. Бажання більшості зводяться до повного задоволення природних інстинктів, і в науці як в такій вони не мають потреби. Ті, хто не робить науку своїм покликанням, а через честолюбні, меркантильні та ін. обставини дістають можливість одержати відповідну ступень, нічого окрім шкоди собі і оточуючим, не приносять. Найчастіше – оточуючим. 

Кожен, хто щиро бажає шукати новизну, повинен сам дорости до науки. Всі спроби нав’язати або придбати чиїсь рішення, або намагатися одержати знання простим спогляданням – безперспективні і порочні, як в соціальному, так і етичному аспектах.

Етика, як відомо, – навчання про мораль, а також сукупність принципів поведінки, мораль якої-небудь групи професії і т.д. Помітимо, етичні принципи не є універсальним і загальнолюдськими. Те, що вважається неетичним в одній соціальній групі або серед представників однієї професії, буває цілком прийнятним і навіть обов’язковим в іншому середовищі.

Етика у науці має вельми важливе значення. У 2009 році у Національній академії наук України був розроблений та схвалений Етичний кодекс ученого України. І хоча відома мудрість стародавніх часів свідчить – проповідувати мораль легко, важко її дотримуватися, ми вважаємо важливим ще раз звернути увагу читачів журналу і авторів статей на положення Кодексу, який надано далі.

 

*  *  *  *  *

Видання НДІІП

Вибрані видання